ФОТО: ілюстративне
На вищих рівнях вкотре обговорюють можливість “примусового” повернення громадян України чоловічої статі мобілізаційного віку, які виїхали закордон до 24 лютого 2022 року, чи втекли пізніше і не повернулися. А поки розберемося, чи можуть бути притягнені до відповідальності чоловіки, які виїхали за кордон до 24 лютого станом на сьогодні. Думки юристів різняться, тому подаємо кілька тлумачень ситуації:
1
Із початком повномасштабної війни в Україні чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон. Багато українських чоловіків виїхали за кордон до 24 лютого 2022 року – хтось повернувся, а хтось ні.
Юрист Ростислав Кравець розповідає, що на сьогодні відповідальність за неповернення до України під час воєнного стану поки не встановлена.
– На сьогодні такої відповідальності немає. Народні депутати намагаються, було кілька законопроєктів, які мали на меті запровадити відповідальність за неповернення чоловіків в Україну, – зазначає юрист.
Кравець додає, що ухвалення такого закону не відповідатиме нормам Конституції України.
– Що стосується змушування чоловіків повернутись, то насправді це не лише порушення Конституції, а й порушення логіки. Адже надходження в Україну фінансів від заробітчан починає перевищувати надходження від експорту, – зауважує Кравець.
Тобто сьогодні в Україні немає жодної адміністративної чи кримінальної відповідальності за неповернення чоловіків, які виїхали до 24 лютого 2022 року.
Кравець також наголошує, що запровадження певних штрафів чоловікам, які повертатимуться, буде порушенням Конституції та прав людини.
– Також законом не передбачена й примусова мобілізація, у разі повернення чоловіка, який був за кордоном до війни, – резюмує Кравець.
Кравець додає, якщо чоловіку була вручена повістка, але він якимось чином виїхав за кордон вже після 24 лютого 2022 року та не зʼявився до військкомату, то за це передбачена адміністративна відповідальність. У інших випадках, жодної відповідальності за неповернення немає.
2
А ось, як коментує ситуацію інша юристка Вікторія Тютюнникова: До початку повномасштабної війни та в період воєнного стану за кордон виїхало чимало чоловіків віком від 18 до 60 років, котрі підлягають призову на військову службу. Дехто з них повернувся, дехто — ні. Що чекає тих, хто залишився в інших країнах?
— Після повернення додому таких громадян можуть притягнути до адміністративної відповідальності за недотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, — коментує Вікторія Тютюнникова, юристка. — Таке правопорушення карається штрафом від 3400 до 5100 гривень. Якщо з’ясується, що вони нелегально перетинали кордон, то доведеться додатково сплатити від 3400 до 8500 грн.
— А кримінальна відповідальність не передбачена?
— У перші місяці повномасштабної війни на розгляді парламенту перебував законопроект №7265, яким, зокрема, пропонувалося доповнити Кримінальний кодекс новою статтею, що встановлює відповідальність за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану. Він передбачав, що особи, які підлягають мобілізації, зобов’язані повернутись з-за кордону в 15-денний термін.
За невиконання цієї вимоги передбачалося позбавлення волі від п’яти до десяти років. Проте на початку квітня законопроект було знято з розгляду Верховною Радою. Зрештою, закон не має зворотної дії у часі. Тож до кримінальної відповідальності можуть притягнути лише тих чоловіків, котрі отримали повістку і втекли за кордон. Їм загрожує від трьох до п’яти років ув’язнення.
— А якщо в Україні за місцем прописки чоловіка, котрий перебуває за кордоном, прийде повістка з військкомату, то він зобов’язаний повернутися в Україну?
— Ні. Повістка вважається належно переданою, якщо вона вручена військовозобов’язаному під особистий підпис. Тобто її не можна передавати через членів сім’ї, родичів або друзів. Оскільки чоловік перебуває за кордоном і сам не може прийняти повістку, то й обов’язку прибути до військкомату не має.
— НАЗК вважає, що сьогодні немає встановленої у законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку. Чи реально це довести в суді?
— Дійсно, правила перетинання кордону не відповідають положенням Основного закону, який передбачає, що вони мають бути визначені законом, а не постановою Кабміну, як це є наразі.
Проте встановлення факту неконституційності тих правил належить до повноважень КСУ. До нього з цього приводу мають звернутися президент чи народні депутати (щонайменше 45 осіб), Верховний Суд, уповноважений Верховної Ради з прав людини, а не фізичні особи.
Зважаючи на це, довести в суді відсутність встановленої у законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку без рішення КСУ про невідповідність Конституції правил перетину кордону — майже неможливо.
