Приєднуйся до нас

Що шукати?

За ЛаштункамиЗа Лаштунками

Блоги

Держзрада Богуслаєва: “Мотор Січ” могла передати ракетні технології РФ та Білорусі

Днями в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”  генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що на початку широкомасштабного вторгнення російських загарбників на територію України президент підприємства “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєв перешкоджав льочикам ЗСУ користуватись гелікоптерами.  

“Слідство володіє інформацією, що президент “Мотор Січі” на початку повномасштабної війни після відповідного звернення українських військових наказував співробітникам підприємства приховати документи від гелікоптерів, аби українські сили оборони не могли скористатись технікою. Мовляв, українські пілоти не сядуть за штурвал гелікоптера без спеціальних формулярів”, – зазначив Костін.

Варто зауважити, що на цьому заводі за часів СРСР серед іншого випускали і малогабаритні газотурбінні двигуниТРДД Р95-300 для крилатих ракет різних типів – у тому числі стратегічних Х-55.

Х-55 (за кодифікацією НАТО — AS-15 Kent) — радянська стратегічна авіаційна крилата ракета, розроблена в дубненському МКБ «Радуга» в кінці 1970-х — початку 1980-х років для озброєння стратегічних бомбардувальників. Перший пуск Х-55 з переобладнаного літака Ту-95М-5 відбувся 23 лютого 1981 р. Х-55 здійснює політ на дозвукових швидкостях на гранично малих висотах з огинанням рельєфу місцевості. Призначена для застосування проти стратегічно важливих стаціонарних наземних цілей із заздалегідь відомими координатами.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

18 березня 2022 року імовірно саме ракетами Х-55 був завданий удар по авіаремонтному заводу у Львові.

Після розпаду Радянського Союзу вся конструкторська документація на двигуни залишилася у Запоріжжі.

Показово, що сучасна російська Х-555 -це модернізований варіант радянської Х-55. Двигун ракети – Р95-300, який збирався на “Мотор Січ”. В РФ заявляють про власний двигун  ТРДД-50.

Утім, наприкінці червня 2008 року ВАТ “Мотор Січ” розповсюдило прес-реліз, в якому підкреслювало свою залежність від російських підприємств у постачанні комплектуючих для РДК-300. А потім була оприлюднена інформація, що президент ВАТ В’ячеслав Богуслаєв запропонував російській владі налагодити в підмосковній Дубні спільне виробництво не лише даного двигуна, а й його нової модифікації, яка за тієї ж самої продуктивності важить на третину менше. Очевидно, йдеться про двигун для ракети Х-555, яка в порівнянні з Х-55 має вдвічі більшу дальність польоту і здатна долати до 5 тис. км.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Показовим є той факт, що ці двигуни,згідно договору про захист секретної інформації, без згоди рф не могли експортуватися у інші країни.  На мою думку, слідчим варто вивчити питання щодо можливої пролонгації цього договору з 2008 року.

Звертаю увагу на і той факт, що у 2014 році делегація Державного військово-промислового комітету Республіки Білорусь зустрічалася з представниками ВАТ “Мотор Січ”.

На зустрічі білоруських військових з українськими виробниками обговорювалося питання щодо можливого розміщення виробництва малогабаритних двигунів для крилатих ракет на авіаремонтному заводі в Орші, 60% акцій якого, за інформацією з відкритих джерел,  “Мотор Січ” володіє з 2012 року. За інформацією експертів, у 2016 році Білорусія мала  розпочати роботи над  серійним виробництвом власної крилатої ракети “Лелека”.

Тобто, мовиться про  можливість передачі ракетних технологій Білорусії.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Нагадаю, 22 жовтня президента підприємства “Мотор Січ” В’ячеслава Богуслаєва затримали співробітники СБУ за підозрою у “колабораційній діяльності” та “пособництві державі-агресору”.

Це затримання відбулося в рамках кримінального провадження щодо незаконного постачання з боку “Мотор Січ” товарів військового призначення для російської штурмової авіації.

Кількість переглядів: 588 

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.
Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності