Днями в українських ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на Інститут вивчення війни (ISW) про те, що 20 жовтня українські війська продовжили наземні операції на лівому березі Херсонської області та закріпилися у селі Кринки.
На підтвердження своїх даних Інститут вивчення війни посилається на інформацію анонімних російських військових блогерів. Зокрема, у повідомленні IWS йшлося: “Російські військові блогери стверджували, що українські війська закріплюються біля Кринок і продовжують утримувати свою присутність біля Антонівського шосе та залізничних мостів. Відомий російський військовий блогер стверджував, що українські війська тимчасово просунулися далі в Кринки аж до дороги Козачі Лагері-Кринки-Корсунка, перш ніж російські авіаудари відкинули українські війська на північну околицю населеного пункту”.
Опосередковано підтверджували просування на Херсонщині і в українському Генштабі. Там заявили, що ворог завдав авіаційних ударів по селищах Пойма та Піщанівка на Лівобережжі. Втім, офіційного підтвердження висадки з української сторони досі не було.
Інформацію аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) спростувала керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони та охорони півдня Наталія Гуменюк. У марафоні “Єдині новини” вона заявила про те, що висновки аналітиків не підтверджені військовими, а передчасні заяви шкодять бойовій роботі українських захисників.
“Хто сприймає їхні докази, як ствердження, мені це дуже дивно чути. Ми говоримо про те, що наша бойова робота ведеться на різних напрямках різними способами. Опора дійсно здійснюється на контрбатарейну боротьбу, оскільки є задача вичистити частину території лівого берега від армії РФ”, — говорить Гуменюк.
Примітно, що це далеко не перша інформація Інституту вивчення війни щодо перебігу подій на лівому березі Херсонської області і можливого проведення десантних операцій ЗСУ.
У звіті Інституту вивчення війни за 25 серпня повідомили, що підрозділи російської армії зазнали значних втрат через недостатньої підтримку на островах у дельті Дніпра у Херсонській області. Аналітики зазначили, що великі втрати особового складу викликали обурення діями військового командування у російському інформаційному просторі. За даними Інституту вивчення війни, так звані “військкори” критикують вище військове командування російської армії за неспроможність розв’язати нагальні проблеми військ.
Натомість, ще 12 серпня тодішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр, коментуючи перебіг бойових дій на лівобережній Херсонщині зазначила, що “приводів для ажіотажу поки немає”.
“Для того, щоб там висадитися, не бути знищеним та ще й закріпитися, потрібно зачистити територію і відкинути російську армію. Командування ЗСУ береже людей, тому українські військові працюють контрбатарейно”, – заявила Маляр.
Утім, вже 15 вересня на офіційному сайті IWS з посиланням на російських військових блогерів повідомляється, що 14 і 15 вересня “українські сили активізували свою діяльність на певних островах дельти річки Дніпро біля Антонівського мосту, щоб закріпити позиції для майбутнього наступу на східний (лівий) берег Херсонської області”.
У цьому контексті варто згадати висловлювання вже згаданої керівниці об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони та охорони півдня Наталії Гуменюк. Коментуючи подібного характеру інформацію вона заявила, що “такі проголошення, які вже лунали й раніше в нашій зоні бойових дій, шкодять бойовій роботі. І вже не раз було оголошено, що робота навколо якось населеного пункту без закріплення не вважається завершеною. Тому не треба поспішати, а варто довіряти військовим, які працюють”.
Наскільки ймовірна повномасштабна десантна операція ЗСУ на лівому березі і форсування Дніпра – питання відкрите. Як показав попередній досвід, ЗСУ дуже обережно підходять до наступальних дій великими силами.
Збройні сили на Херсонщині / Фото: Associated Press
Наразі практично вся окупована територія Херсонської області перебуває під вогневим контролем з боку ЗСУ. Правий берег, який контролюється українськими військовими значно вищий, ніж лівий, який контролюється окупаційними силами. А тактико-технічні характеристики західної зброї в півтора-два рази перевищують радянсько-російські, які є на озброєнні окупантів. Саме це дозволяє Збройним силам України успішно завдавати ударів по тиловій інфраструктурі.
За останні дні було декілька вдалих уражень на окупованій території Лівобережжя. Це, відповідно, удари по Новій Каховці, пунктах постійної дислокації особового складу окупаційних військ в Олешках і Козачих Лагерях. У зв’язку з цим варто згадати випадок з завданням ракетного удару по російській військовій колоні на Чонгарському перешийку, який фактично є брамою до Криму.
Своєю чергою успішні дії українських військових на Запорізькому напрямку можуть створити передумови для деокупації Херсонської області. Тоді Збройним силам України не має потреби форсувати Дніпро. Відповідно, що військовий контингент окупаційних військ, зосереджених на лівому березі, фактично опиняється під загрозою оперативного оточення.
За інформацією британської розвідки, Росія побоюється великих наступальних дій на Запорізькому напрямку.
“Великий український прорив на Запоріжжі серйозно взяв би під сумнів життєздатність російського сухопутного коридору, що з’єднує Ростовську область Росії та Крим”, – інформує Міноборони Британії з посиланням на свою розвідку.
Наразі Сили оборони продовжують наступальну операцію на Запорізькому напрямку. Зокрема, в районі Вербове Запорізької області ЗСУ витісняють противника із займаних позицій та закріплюються на досягнутих рубежах. Нагадаю, днями командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” Олександр Тарнавський повідомив західним ЗМІ, що українські воїни прорвали оборону у Вербовому Запорізької області.
Українські військові під час контрнаступу / Фото: Getty Images
Важкі бої точаться на південь від Роботиного, яке лежить на автодорозі з Оріхова до Токмака. Від Роботиного до цього основного логістичного хабу окупаційної армії приблизно 20 км. Далі відкривається шлях на Мелітополь. А це одна з головних цілей українського контрнаступу.
Мелітополь – це ключовий транспортний хаб для російської армії. Контроль над ним створює передумови для контролю над сухопутним і залізничним сполученнями. Це дає ЗСУ можливість успішного контрнаступу в напрямку АР Крим. Без форсування Дніпра, що головне. Звільнення Мелітополя дозволить ЗСУ контролювати постачання російської армії через порт у Бердянську.
Бердянськ – це глибоководний порт, а відповідно, військово-морська база й основна локація окупаційної армії, якою здійснюється забезпечення російського контингенту не тільки на цю область, але й з подальшою передислокацією по декількох напрямках.
Під час боїв в районі села Роботине значні втрати в живій силі і техніці понесли підрозділи 810-ї бригади морської піхоти та 503-й мсп 19-та мсд ЗС РФ.
Днями в українському Генштабі повідомили, що Сили оборони мали успіх у напрямку Новопрокопівки та закріплюються на нових рубежах. Новопрокопівка знаходиться південніше Роботиного. Наразі ЗСУ взяли під свій контроль панівні висоти поблизу цього населеного пункту. Втрата цих позицій означатиме, що українські засоби ураження зможуть тримати під вогневим контролем значні території, включно з Токмаком.
Але варто говорити і про те, що окупанти серйозно розглядають можливість десантної операції Збройних сил України з використанням захоплених плацдармів. За інформацією директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express С. Згурця, наприкінці вересня на правий берег було перекинуто кілька наших бригад морської піхоти, зокрема 35-та, 36-та, які раніше діяли на Бердянському напрямку.
Тобто, не відкидається як один, так і другий сценарій. І оце нерозуміння тактики дій українського Генштабу спонукає окупантів, фактично, перекидати резерви з одного напрямку на інший, намагаючись мінімізувати негативні для себе сценарії.
Свого часу представники МОУ повідомляли про переміщення противником своїх найбільш боєздатних частин із Херсонського напрямку на Запорізький: це насамперед підрозділи морської піхоти, Повітряно-десантних військ та 49-ї армії. Вони були зосереджені безпосередньо на другій лінії оборони до підриву Каховської ГЕС.
Такий перебіг подій ще раз засвідчує, що катастрофа на Каховській ГЕС була насамперед вигідна саме Російській Федерації. Адже розлив Дніпра вкрай ускладнював там проведення будь-якої десантної операції, якщо така планувалася.
Кадри з Каховської ГЕС на 21 день після теракту / Скриншот
Крім того, за інформацією аналітичного відділу ГІ “Права Справа”, на Запорізький напрямок у район Оріхова було перекинуто підрозділи 22-ї та 45-ї бригад спецпризначення, плюс підрозділи 291-го мотострілецького полку.
Також повідомлялося про передислокацію 7-ї дивізії повітряно-десантних військ з херсонського напрямку, де вони прикривали ділянку: Олешки, Нова Каховка і Козачі Лагері, і її передислокацію на Запорізький напрямок.
На думку військового експерта Костянтина Машовця, головною метою цих дій, заради якої командування противника свідомо пішло фактично на “сточування” своєї основної “пожежної команди” оперативного рівня (двох десантно-штурмових дивізій), є виграш часу.
Показово, що російські військові відкрито заявляють, що очікують десантних операцій ЗСУ в районі Кінбурнської коси та Нової Каховки.
За словами Сергія Згурця, ця невизначеність працює на нашу користь, тому що ворог вже перестає перекидати підрозділи з лівого берега Херсонщини на інші ділянки, як він робив це раніше. На його думку, цей туман війни зараз грає на нашу користь.
Успіх десантної операції на лівому березі Дніпра разом із контрнаступом на Мелітополь та використанням ATACMS може знищити усі шанси росіян на опір в Херсонській області. Одним із ключових моментів має стати удар по аеродрому в Джанкої, де дислокується авіація окупаційних військ, які прикривають херсонське угруповання РФ.
Наразі Джанкойській аеродром окупаційні війська перетворили на свою військову авіабазу. На сьогоднішній день там базується 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС та ППО Південного військового округу армії РФ, а також росіяни розташували свої гелікоптери Мі-8, Мі-35М, Мі-28, Ка-52 разом з літаками, що завдають удари по позиціях ЗСУ в Херсонській та Запорізькій областях.
Без повітряної підтримки, до того ж, за умови успішного контрнаступу Сил оборони України на Мелітопольському та Бердянському напрямках (що відріже херсонське угруповання від Донбасу та Росії) — шанси окупантів втримати лівобережжя Херсонщини стають примарними. Відповідно, ворог намагається зміцнитися на півдні Херсонщини шляхом зведення фортифікацій, перекидання резервів та хаотичних обстрілів правобережжя Дніпра.
За інформацією Генштабу ЗСУ, в зоні відповідальності ОСУВ “Одеса” на Херсонському напрямку сили оборони продовжують вести контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника.
