Київ, який для українців з їхньою зарплатнею рахується чи не найдорожчим містом для проживання в Україні, у міжнародному рейтингу зайняв аж 106 місце, у той час коли столиця Туркменістану Ашгабат – найдорожче місто у світі для іноземців. Про це свідчить свіжий рейтинг міст за вартістю проживання від аналітичної консалтингової фірми Mercer.
Українська столиця в ньому трохи не дотягнула до першої сотні найбільш вартісних міст для експатів.
Очолили рейтинг найдорожчих міст Ашгабат, Гонконг, Бейрут, Токіо, Цюрих, Шанхай, Сінгапур, Женева, Пекін і Берн.
Туркменська столиця з населенням близько мільйона людей змогла обійти минулорічного лідера Гонконг, ліванський Бейрут, японську столицю Токіо та швейцарський Цюрих.
Всього ж у рейтингу 209 міст, які порівнювали за вартістю житла, транспорту, їжі та інших схожих витрат.
У Mercer кажуть, що оцінили більше 200 товарів та послуг для свого дослідження, яке покликане допомогти компаніям по всьому світу оцінити, скільки їм доведеться платити своїм працівниками у випадку релокації в інше місто.
Експати – люди, які живуть і працюють не у своїх рідних містах.
Київ у рейтингу посів 106 місце в середині таблиці – одразу після ірландського Белфаста.
Але українська столиця мала всі шанси увійти у першу сотню найдорожчих міст – минулого року вона на 149 місці й за 2020 рік піднялася на 43 сходинки.
Проживання у більшості східноєвропейських сусідів Києва оцінили дешевше: Бухарест опинився на 160-у місці, Будапешт – на 162-у, Варшава – на 169-у, Мінськ – на 197-у.
Водночас столиця Росії Москва вважається дорожчою – вона на 62-у місці, але суттєво втратила у рейтингу, адже минулого року взагалі була на 21-й сходинці.
Більшість міст у топ-10 рейтингу – бізнес-хаби, де економічне зростання призвело до зростання цін на нерухомість та проживання.
Але в Ашгабата трохи інша історія – він своїм високим місцем серед найдорожчих міст для експатів завдячує скоріше економічним проблемам, ніж процвітанню.
Зокрема Жан-Філіп Сарра з Mercer пояснив AFP, що столиця Туркменістану опинилася на першому місці через високу внутрішню інфляцію та подорожчання товарів і послуг в місті.
Туркменістан – автократична країна, відома своїми багатими запасами газу. Водночас вона довгий час бореться з економічною кризою, яка призвела до бідності частин населення.
Колишня радянська республіка і зараз залишається дуже залежною від експорту газу до Росії.
Тож економічні потрясіння Туркменістану частково зумовлені низькими цінами на природний газ, які впали у 2014 році.
А минулорічне дослідження Human Right Watch стверджує, що пандемія Covid-19 “різко загострила існуючу в Туркменістані продовольчу кризу”.
“Дефіцит продуктів, який посилюється з 2016 року, ще погіршився, і люди змушені чекати годинами у черзі, щоб спробувати придбати більш доступні харчі. Часто вони залишаються з пустими руками”, – йшлося у звіті.
Попри це уряд Туркменістану розпочав розширення Ашхабаду в травні. Багаторічний президент Гурбангули Бердимухамедов пообіцяв перетворити свою столицю на “одне з найбільш процвітаючих міст у світі”.
Схожі проблеми стосуються й іншого лідера Бейрут, який за рік піднявся з 45 на 3 місце.
У Mercer пояснюють це низкою факторів, включно з “політичними негараздами” останніх років та “важкою та масштабною економічною депресією”.
Зокрема на це вплинула пандемія коронавірусу та величезний вибух в порту Бейрута, за якими послідувала інфляція.
Тож, “панове”, робім висновки про рівень соціального життя та заробітку, коли дорогий для прожиття пересічного українця Київ тільки на 106 місці у світовому рейтингу, а столиця такого ж пострадянського Туркменістану є на першому, а “дід Панас” на Печерських пагорбах з прем’єрського крісла і далі годує пересічний люд обіцянками та казочками про добробут…