Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Полеміка

«Я знав, але нічого не робив»…

merinov…Саме так би мусів сьогодні сказати екс-політв’язень і екс-глава МВС України Юрій Луценко щодо Євгена Анісімова, відомого також як «смотрящий» по Запоріжжю, який був затриманий увечері 21 жовтня у столичному аеропорту «Бориспіль».

Затримання відбувалося в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 4 ст. 189 КК (вимагання). Санкція цієї статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.
22 жовтня Орджонікідзевський суд Запоріжжя виніс рішення про тримання Анісімова під вартою протягом двох місяців. Джерела в МВС розповіли, що Анісімову найближчим часом будуть ставити в провину цілу низку злочинів. Зараз підозрюваний перебуває в Лук’янівському СІЗО.
Ці події екс-міністр МВС Юрій Луценко прокоментував виданню «Вісті» так: «До 2005 року (перемоги Помаранчевої революції, коли Ю. Луценко став міністром МВС) він контролював відомі відвали, що в них накопичилося колосальна кількість забракованого металу з «Запоріжсталі». Він це переправляв до цеху для плавки. Отримував світову ціну з нічого».
Загалом кар’єра «Анісіма» схожа на біографію київського авторитета Бабая, який не один рік тримав столичний вокзал. Юрій Луценко розповідаєі, що «Анісім» починав свою кар’єру, промишляючи на «доїнні» автоперевізників. Судимостей у нього немає, тому в кримінальному світі навряд чи його голос міг би бути вагомим , якби не його особисті якості – вміння заводити потрібні знайомства…
Отож, як ми розуміємо, у період свого перебування на посаді міністра Юрій Віталійович був у курсі злочинної діяльності «Анісіма», але, мабуть, просто після чемодана з енною кількістю пачок кольорових банкнот (з обличчями мертвих американських президентів чи пам’яток Європи – історія мовчить), він просто забув про головний лозунг Майдану «Бандитам – тюрми!»?
Тому, на мою гадку, екс-міністр надто рано отримав амністію. Мабуть, просто боялися, що натовп сліпих українських виборців перетворить цього соціалістичнонаціоналістичного президента самопроголошеної Третьої республіки у мученека нації (якої саме – ніхто уточнювати не намагається).
тож  хто ж такий «Анісім»?
Як пише у своїй статті про згадану особу Ірина Дубченко, Марат Дон (далі мова йтиме саме від них): «сьогодні в Запорізькій області складно знайти людину, яка б не чула прізвище Євгена Анісімова. Його персону пов’язують практично з усіма процесами в регіоні – будь-то гучна відставка або якийсь скандал . Його називають і «смотрящим» , і тіньовим лідером, і господарем області. Про ступінь його впливу вже складають легенди, а сама персона Євгена Олександровича тягне за собою шлейф різних міфів і домислів. Портал «Запоріжжя. Коментарі»вирішив з’ясувати, ким насправді є Євген Анісімов, як йому вдалося«набрати вагу» в регіоні, і хто зіграв ключову роль в його «кар’єрі».
Євген Олександрович Анісімов народився 25 квітня 1975 р в Запоріжжі. Згідно з інформацією, наданою більше року тому порталу «Запоріжжя. Коментарі» помічниками Є. Анісімова, його офіційна трудова діяльність починається в 1999 р. в ТОВ «Діамант», де він обіймав донині посаду директора. Відома фірма тим, що свого часу була орендарем, а тепер власником підземного переходу на вул. Анголенка. В даний момент гендиректор цієї структури – депутат Запорізької міськради від ПР і «права рука» Анісімова Олександр Валіков. До речі, молодший брат Анісімова В’ячеслав  теж є депутатом Запорізької міської ради від Партії регіонів.
У 2001-2004 рр Анісімов – гендиректор у фірмі «ТПК «Фаворит». До речі, до переходу в компанію «Діамант», «Фаворит» очолював все той же Валіков. Ця фірма, згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, займалася роздрібною торгівлею з лотків, ресторанною діяльністю та наданням в оренду власного або орендованого майна. Саме «Фавориту» належить ринок «Олександрівський» в Комунарському районі Запоріжжя.
З 2005 року і донині Є. Анісімов офіційно числився заступником гендиректора з комерційних питань в ТОВ «Термінал – 2005». Згідно з даними Єдиного реєстру, це підприємство займається виробництвом абразивів, торгівлею паливом, рудами, металом. Основний вид діяльності – відновлення відсортованих відходів.
До 2010 р. про Є. Анісімова говорили виключно як про молодшого партнера бізнесмена Сергія Євтушенка. Відомо, що Анісімов та Євтушенко мали інтерес у сфері пасажирських перевезень, також у сферу їхніх інтересів входили кілька ринків, в т.ч. авторинок на Оріхівському шосе і Олександрівський ринок. Крім того, бізнесменам належить відома «стометрівка» на ринку Анголенко.
Джерела порталу «Запоріжжя. Коментарі» запевняють, що, розійшовшись зі своїм компаньйоном Євтушенко (який виїхав із Запоріжжя), Анісімов нібито починає активно скуповувати збанкрутілі фірми, в числі яких і відома компанія «ДЕА – Рома ЛТД », що належала нині покійному бізнесмену Сергію Троцько. Ця структура зацікавила Анісімова тим , що мала ліцензію на розробку шлакових відвалів «Запоріжсталі», «Дніпроспецсталі» і Запорізького заводу феросплавів.
З чуток, ще до розмальовки саме Олександр Нефьодов познайомив Анісімова з легендарним у певних колах запорізьким «авторитетним бізнесменом» Валерієм Баранником, з легкої руки якого, власне, Євген Олександрович і почав своє сходження. «У 2009 році через Нефедова Анісімов познайомився з Валерою (Баранником). Валера був дуже близький з Іллею (Подтинним) і, власне, вивів Анісімова на Юрія Іванющенка», – розповіли наші джерела.
Варто відзначити, що Валерій Баранник з Іллею Подтинним познайомився наприкінці 80 – х – початку 90 – х років. А за інформацією ЗМІ, свого часу єнакіївський «авторитетний бізнесмен» Ілля Подтинний є дуже близькою фігурою до впливового нардепа Юрія Іванющенка.
merinov2«У 2009 році Анісімов вже постійно шукав зв’язків у Києві. То виходив на Присяжнюка (Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк), То на Джарти (нині покійний Василь Джарти – був прем’єр-міністром АРК). Намагався вирішити ряд питань через Оксану Білозір, з якою він давно знайомий. Вона лобіювала його інтереси на рівні Балоги – тоді глави Секретаріату Президента. Потім він познайомився з Баранником, який був близький з донецьким Іллею (Подтинним), І той його вивів на Іванющенко», – розповідають обізнані джерела.
З чуток, свої позиції в регіоні пан Анісімов посилив, приклавши руку в березні 2010 р. до відставки глави обл. УВС Володимира Ольховського, орієнтованого на політ– і бізнес-еліту «старої формації». До неї належать бізнесмени Євген Черняк, Борис Шестопалов, Ігор Дворецький, а також видні політики, як тодішній головний «регіонал» і губернатор області Борис Петров, в.о. міського голови Володимир Кальцев , екс-мер Запоріжжя Євген Карташов».
Свого часу, за даними того ж видання, посада голови УМВС в області з подачі Анісімова дісталася  пану Сербі.
«Зазначимо, що на сьогоднішній день, на думку багатьох, генерал Серба є головним важелем впливу Анісімова. При цьому, якщо вірити кулуарним розмовам, глава МВС Віталій Захарченко вже давно мав намір змінити керівництво запорізької міліції, але Серба, незважаючи на ряд резонансних справ, міцно тримається в кріслі.
Вголос про Євгена Анісімова в Запоріжжі заговорили навесні 2010 р.. У кінці травня 2010 р. керівництво трьох металургійних комбінатів – Запоріжсталі, Дніпроспецсталі і Запорізького заводу феросплавів – публічно звинуватили структури, близькі до Анісімова, у спробі рейдерського захоплення полігону промислових відвалів, відомого також як балка Середня. Нагадаємо, що рано-вранці 27 травня співробітники «Беркуту» і міліції, яку вже очолював генерал Серба, нагрянули на полігон нібито для проведення санкціонованого обшуку . При цьому співробітники підприємств, які в той момент знаходилися на території шлакових відвалів і працівники охоронної структури в примусовому порядку були доставлені до райвідділу міліції.
А в розпал «звалищного скандалу» у Запоріжжі заговорили про те, що в місті є якийсь «смотрящий» з широкими повноваженнями від центру.
Про те, що «смотрящий» не міф і що в обласному центрі почалися серйозні процеси, стає зрозуміло вже через кілька місяців, коли під «прес» потрапляють, здавалося б, непорушні персони і компанії. «Спочатку цю інформацію, як і самого Анісімова, ніхто всерйоз не сприйняв. Але зі зміною силовиків – Ольховського і Кулакова (Валерій Кулаков – екс – прокурор Запорізької області – Ред.), Почався тиск на промпідприємства і бізнес. Тоді стало зрозуміло, що все–таки якісь процеси в місті відбуваються», – діляться спогадами запорізькі політики, які побажали залишитися невідомими.
Одним з перших в немилість потрапляє власник ТМ «Хортиця» Євген Черняк (власник виробника відомої горілки «Хортиця»). У зв’язку із звинуваченнями в ухилянні від сплати податків на його підприємствах починаються обшуки і перевірки, ряд топ-менеджерів оголошуються в розшук. Така ж доля спіткала і партнера Черняка – місцевого бізнесмена і на той момент керівника обласної організації «Фронту змін» Бориса Шестопалова, який вже кілька років перебуває за межами України…»
«Крім вищезазначених панів, під «репресії» потрапляє ряд запорізьких бізнесменів, яким нібито теж пропонували «поділитися» часткою у своїх підприємствах. У їх числі – екс–власник «Запоріжсталі» Ігор Дворецький , співвласник групи компаній «Хлібодар» Юрій Чекальський, власник «Запоріжзв’язоксервіс» Юрій Комісарів, Валерій Кокойло (компанія «Ост – Вест»), Юрій Ружин («Селена») та інші. До речі, Чекальський з Комісаровим через якийсь час публічно заявили про тиск з боку Євгена Анісімова.
Подейкують, що сунулися навіть до впливового нардепа від ПР і власника «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва з пропозицією вносити щомісячну лепту у зміцнення позицій регіону в Києві. Однак той, м’яко кажучи, відмовив «нахабній молоді».
Паралельно Анісімов починає в регіоні політичну діяльність і в області розгорається ряд гучних скандалів, які в підсумку затягнулися на декілька років. Цього разу основною мішенню Євгена Олександровича стає екс-губернатор області та голова обласної організації Партії регіонів Борис Петров, а також його найближчий соратник і голова міської ПР Володимир Кальцев.
«Спочатку Петров абсолютно не рахувався з Анісімовим і недооцінював його вплив на силовиків і на рівні Києва. Він був упевнений, що цю людину скоро приберуть з міста, і не йшов йому назустріч. Почалися війни на територіях з впливу на вибори до місцевих рад і розстановки людей», – додають співрозмовники порталу «Запоріжжя. Коментарі…»
«Подейкують, що, отримавши такий козир, Анісімов одразу ж відправився до Києва, де зумів переконати керівництво ПР в неефективності керівника партійної організації. Через кілька місяців Петрова відправили у відставку з усіх посад. Пізніше та ж доля спіткала і секретаря Запорізької міської ради Володимира Кальцева. Щоправда, останньому підсолодили пілюлю тим, що його брат Сергій Кальцев пройшов у ВР по мажоритарці.
Паралельно з роботою щодо усунення своїх партійних конкурентів Анісімову вдається налагодити плідну співпрацю з новообраним мером Олександром Сіном, який вийшов з ВО «Батьківщини», а через півтора року очолив міський осередок ПР. Анісімов та Сін знайшли спільну мову в реалізації «покращень» у місті. Йдеться про реформу ЖКГ, ініційовану депутатами близькими до Анісімова, а також про створення робочої групи з будівництва мостів, що призвело до скандалу з подальшою передачею будівництва об’єкта в держвласність під крило найближчого оточення Президента.
Слід додати, що крім сильних позицій у ПР Анісімов має в «загашнику» певні важелі впливу на місцевих депутатів від «Батьківщини» і «Фронту змін».
Незважаючи на все це позиції Анісімова не можна назвати однозначно непорушними. За словами джерел, він неодноразово отримував критику з боку керівництва. Насамперед, за регулярні політичні конфлікти, які із завидною регулярністю спалахують в Запорізькій області. З останніх прикладів – Мелітополь і Бердянськ, де мери – «регіонали» сваряться з однопартійцями і відкрито звинувачують пана Анісімова в тиску на них. У Мелітополі все закінчилося кримінальними справами для мера, а Бердянськ подібна ситуація, схоже, ще чекає».
До речі, ситуація по Бердянську та Мелітополю, де мери почали «брикатися», є свідченням того, що в регіоні таки є якась противага Анісімову
Таким чином, хоча на даний момент Анісімов і залишається одним з найвпливовіших людей регіону, але йому досі доводиться боротися за своє становище і він не застрахований від примх долі.
Невідомо як складеться подальша доля пана Анісімова і що вирішить суд, але ще раз після вище процитованого хочеться нагадати читачам, що згідно коментарів Юрія Луценка щодо героя статті, то екс-міністр МВС був «в курсі», але був зайнятий чимось іншим… Ось після цього й робім висновки.

За матеріалами вітчизняних ЗМІ
підготував Тарас Боднар

Кількість переглядів: 99 

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності