Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Полеміка

КРАХ РЕЗИДЕНТА КВІТАШВІЛІ

Незважаючи на гучні ідеї, голові МОЗ так і не вдалося запустити реформи в українській медицині. Більше того – за півроку він примудрився не зробити практично нічого. А як говорять сьогодні у нього на батьківщині, медична реформа в Грузії відбулася завдяки їхньому міністру українського походження Сергієнку!

Нинішній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі відноситься до так званої «президентської квоти». Вважається, що Квіташвілі порекомендував главі держави Міхеїл Саакашвілі, відзначивши його ефективність на посаді міністра праці, охорони здоров’я і соцзахисту Грузії «в рамках розробки стратегії реформ». А також те, що грузин є чужим для української системи – не пов’язаний з її «медично-фармацевтичної мафією» і не замішаний у корупційних схемах і скандалах, якими наскрізь просякнуте МОЗУ.

Новий міністр теж не скупився на аванси й обіцянки. Він гучно пообіцяв «протягом двох-трьох місяців» вирішити проблеми, які роз’їдають систему МОЗУ з перших років Незалежності: налагодити прозорі держзакупівлі ліків і реформувати лікувальні установи, а головне – примусити лікарів працювати, попри їх жалюгідне бюджетне фінансування і відсутність елементарних ліків.

Легко долати фармкорупцію з її втричі і більше завищеними цінами на словах, обіцяти мінімально 30% економії коштів, і це при тому, що на 2015 рік на закупівлю ліків за держпрограмами у бюджеті передбачено 4 млрд. грн.!
Але Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі)» прийняли ще 19 березня. А на практиці прийняття закону нічого не змінило, бо «щоб він запрацював, необхідно прийняти ще близько 10 підзаконних актів», – виправдовує свого шефа заступник міністра Олександра Павленко. А запаси ліків в країні тануть на очах, як у якійсь забутій африканській країні.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Тож народні депутати вже засипали уряд листами з вимогою розслідувати діяльність Квіташвілі, а Яценюк на нещодавній колегії МОЗ попередив главу відомства, що у нього на виправлення помилок із закупівлями та впровадження «реальних реформ» є не більше трьох місяців.
Під питанням і реформа системи медустанов, представлена Квіташвілі в кінці травня. МОЗ розробив кілька законопроектів (зокрема, про зміни до Бюджетного та Податкового кодексів), які передбачають зміну статусу державних і комунальних поліклінік, а також лікарень. Міністр пропонує дозволити їм ставати повноцінними суб’єктами господарювання, відкривати рахунки в банках, самостійно розпоряджатися майном, виставляти пацієнтам офіційні прайси, закуповувати ліки і при цьому освоювати бюджетні субвенції. Експерти відразу ж назвали задумку Квіташвілі спробою приватизації лікарень, наголошуючи на той факт, що в законопроектах дуже слабо прописана можливість громадського контролю над діяльністю лікувальних установ. Судячи з усього, документ ще належить серйозно доопрацьовувати.
А 9 червня роботу Квіташвілі черговий раз розкритикували і на засіданні Антикорупційного бюро. Навіть з тріском вигнаний з МОЗ Олег Мусій звинувачує свого наступника не тільки у відсутності системних реформ, але і в невмінні проводити кадрову політику, що, на жаль, є правдою. За півроку перебування на чолі МОЗ Квіташвілі так і не зміг зібрати команду однодумців.

Сам Квіташвілі, виправдовуючись, каже: «Заважає бюрократія. Дуже складно приймати швидкі рішення і, найголовніше, швидко їх впроваджувати».

Проект Олександра Квіташвілі під назвою «100 нових лікарень Грузії» передбачав приватизацію державних лікувальних установ приватними інвесторами. А отримані гроші держава повинна була витрачати на будівництво нових лікувальних установ у віддалених районах країни. Хоча, як виявилося пізніше, на ділі багато лікарень відкривалися тільки на папері. У 2010 р до реформування охорони здоров’я підключили централізоване страхування: країна була поділена на медичні райони, за кожним з яких закріпили свого страховика. Екстрена допомога надавалася безкоштовно, держава повністю оплачувало медпослуги дітям до трьох років і літнім громадянам старше 60 років. Страховка працездатного населення країни покривала профогляди і аналізи, а також одну планову операцію в рік вартістю до $8 тис. За цей пакет громадяни повинні були платити $11-20 на місяць, але багатьом така сума виявилася не по кишені.

Дешеві страховки ($2,5 на місяць) за фактом виявилися фікцією. Що дозволило опонентам Квіташвілі звинуватити його в провалі реформи.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

За матеріалами вітчизняних і закордонних ЗМІ

Кількість переглядів: 96 

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності