На Запорізькому фронті – гаряче: бої тривають уздовж усієї лінії зіткнення. Попри щільне замінування місцевості та вогневу міць ворога, Сили оборони України ведуть контрнаступ одразу на кількох ділянках – принаймні на двох з них ЗСУ вже вдалося впритул підійти до так званих “ліній Суровікіна”.
Наразі не всі відомості про те, що відбувається в театрі бойових дій, можна озвучувати. Однак, попри заяви окремих експертів щодо нібито уповільненого темпу українського контрнаступу, наразі ситуація на Півдні розвивається динамічно.
На двох ділянках південного фронту ми вийшли до так званої “лінії Суровікіна”. Йдеться зокрнема про Времівський виступ, де завдяки героїчним зусиллям бійців, ЗСУ захопили один з ключових пунктів оборони армії рф – Старомайорське – і фактично заблокували Урожайне. І відповідно другий напрямок – Оріхівський, де з флангів Сили оборони вийшли фактично в тил російського угруповання, охопивши населений пункт Роботине.
ЗСУ продовжують просування вглиб російської оборони й наблизились до “лінії Суровікіна” в районі Вербового у Пологівській міській громаді Пологівського району Запорізької області. Своєю чергою, тимчасово окупований населений пункт Урожайне Великоновосілківської селищної громади Волноваського району на Донеччині фактично заблоковано Силами оборони з трьох боків.
При цьому про колосальні втрати російської сторони на цих напрямках свідчить той факт, що з лінії бойового зіткнення були виведені частини 247-го полку ВДВ – це один з елітних підрозділів армії рф.
Тож наступний рубіж оборони окупантів, який штурмуватимуть ЗСУ, на мою думку, ймовірно проходитиме по лінії Ремівка – Старомлинівка – Жовтневе. Це і є друга лінія оборони противника. Тож можна стверджувати, що українські війська прорвали захисні порядки ворога на двох напрямках. А далі вже йде безпосередньо головна “лінія Суровікіна”: Новозлатополь – Орлинське – Героївка – Новопетрівське.
Слід зауважити, що лінія російської оборони невипадково названа на честь генерала Суровікіна – він був ініціатором її побудови. Дана оборонна лінія покликана прикрити територію окупованого Криму й відповідно узбережжя Азовського моря. Це – глибоко ешелонована система захисту, причому на окремих ділянках фронту вона досягає в ширину 60 км. Ідеться про укріплені оборонні рубежі, доти з перехресним сектором обстрілу й, головне, обширні мінні поля.
Варто додати, що за даними британської розвідки, ширина мінних полів на Півдні може сягати 15 км. “Лінії Суровікіна” також включають інжеренні фортифікації – починаючи від протитанкових ровів до так званих “зубів дракона”.
Дуже показовим є той факт, що самі росіяни називають “лінію Суровікіна” іронічно “лінією Фаберже”. Судячи з усього, маючи на увазі її вартість – біля 300 млн доларів. Як свідчить практика, на момент її побудови спрацювала корупційна складова. Тому, на моє переконання, основні претензії спецслужб рф до Суровікіна – це, швидше за все, розкрадання бюджетних коштів на будівництві так званих оборонних споруд.
Отже, попри критику українського контрнаступу, яка останніми тижнями лунала у деяких західних ЗМІ, ЗСУ демонструють сталий характер просування вперед, резюмує оглядач.
Нагадаю, окупанти роблять спроби відбити відвойовані Збройними Силами України території. Але вчергове зазнали фіаско. Росіяни марно намагалися повернути під свій контроль село Старомайорське Волноваського району Донецької області.
