Національна рада румунів в Україні поскаржилася владі Румунії на порушення прав їхньої громади на освіту рідною мовою та проєкти адмінреформи.
Про це повідомляє румунська служба “Радіо Свобода“ саме у той час, коли у Києві під стінами Верховної з Ради українці вийшли на пікет проти мовного законопроекту нардепа від “Слуги народу” Максима Бужанського. В документі пропонується відтермінувати перехід, який мав відбутися з 1 вересня цього року, російськомовних шкіл на українську мову навчання.
Саме тому політаналітик Тарас Боднар називає дану скаргу Національної ради румунів в Україні “провокацією 5-колони “бухарестського Кремля“, яка покликана хоча б частково відвернути увагу Заходу від подій, що зараз відбуваються під стінами Верховної ради і подати їх світовій громадськості під зовсім іншим світловим ракурсом.
Звернення організації адресоване до парламентських комітетів та урядових інституцій, які опікуються румунами за кордоном і зовнішньою політикою, керівників парламенту, прем’єра та президента.
Автори звернень стверджують, що румуни в Україні, яких налічується близько 500 тисяч і вони є другою національною меншиною в країні після російської, “піддаються добре організованому систематизованому процесу примусової українізації” у “всіх сферах державної політики”.
Насамперед вони вказують на нібито порушення права румунів в Україні на освіту рідною мовою, називаючи це “культурно-мовним геноцидом”, а також кажуть про ризики для їхніх інтересів проєктів адміністративної реформи у Чернівецькій області.
За їхніми словами, зараз румунська громада компактно проживає у чотирьох з 11 районів Чернівецької області, але якщо після адмінреформи область поділять на 3-4 макрорегіони, румуни в них становитимуть близько 10% населення. Це, на їхню думку, призведе до того, що румуни більше не матимуть свого представника у Верховній Раді та будуть мати недостатнє представництво на місцевому рівні, і, таким чином, не зможуть захищати свої права на освіту, використання рідної мови, та національну ідентичність.
Також вони критикують Румунію за недостатнє відстоювання інтересів румунської громади в Україні, згадуючи і про захист їхніх інтересів на рівні двосторонніх відносин, і про так і не відкритий Румунський культурний інститут.
“У публічному дискурсі в Україні створено уявлення про те, що лише Угорщина, Польща та Росія мають заперечення проти української асиміляційної політики, а Румунія задоволена тим, що відбувається”, – зазначають у зверненні.
Громада просить Румунію досягнути з Україною домовленостей подібно до тих, які вже є між Україною та Угорщиною (про збереження рідної мови у школах угорської громади) та Болгарією (про підтримку єдності болгарської громади в територіально-адміністративній реформі).
Національна рада румунів в Україні є об’єднанням 20 неурядових румунських етнічних організацій.
У Чернівецькій області етнічними румунами себе називають 12,5% населення.
