У МЗС Німеччини наполягають, щоб Росія та Україна повністю виконали результати саміту, узгоджені в Парижі в грудні 2019 року. Відносно України — це перенесення так званої “формули Штайнмайера” в законодавство. Про це йдеться у заяві МЗС Німеччини.
“Сьогодні, рівно рік тому, в Тристоронній контактній групі були узгоджені додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню, в яких Росія та Україна беруть участь у переговорах щодо вирішення конфлікту на сході України за посередництва ОБСЄ. Це призвело до відчутного зменшення бойових дій на сході України – і, отже, набагато менше жертв серед цивільних та військових. Припинення вогню було і є знаком надії на те, що мир можливий, якщо особи, що приймають рішення, проявлять необхідну політичну волю”, – йдеться у заяві.
Раніше федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що вважає необхідною імплементацію “формули Штайнмаєра” в українське законодавство.
Фактично ми потрапили в пастку, яку раніше створили своїми руками.
На мою думку, в тому, що відбувається, є і провина США. Нещодавно тимчасовий повірений у справах США в Україні Джордж Кент заявив, що не очікується участі американських чиновників в переговорному процесі щодо Донбасу. Ні в яких форматах. Хоча не заперечив, що дискусії з питання були і продовжаться під час візиту Володимира Зеленського 30 серпня до США. Кент констатував відсутність прогресу в переговорах в обох форматах, і це, на його думку, засвідчили марні спроби американських дипломатів ще шість років тому.
У свою чергу в угоді США і ФРН від 21 липня стосовно російського газопроводу “Північний потік-2” є пункт, згідно з яким Берлін зобов’язується активізувати зусилля в рамках нормандського формату для виконання Мінських угод. І жодного слова про те, що США будуть залучені до процесу.
Тобто, адміністрація Байдена перекладає на Німеччину відповідальність щодо врегулювання ситуації на Сході України. Ну, а Німеччина примушує Україну до виконання “формули Штайнмайера” яка легітимізує кремлівський сценарій із контролю з боку РФ над зовнішньополітичним вектором України,що означає втрату нами суверенітету.
Але Німеччині, схоже, важливіше вирішити за будь-яку ціну “українське питання”, щоб нормалізувати відносини з США і РФ.
Так, ми самі підписалися на “формулу Штайнмайера”. Адже вона якоюсь мірою віддзеркалює Мінські угоди, підписані ще за президентства Порошенка. Але тоді не внесення невигідних Україні змін у законодавстві аргументували відсутністю більшості в парламенті і можливими вуличними заворушеннями. А у Зеленського є монобільшість і повний контроль над силовим блоком. І такі тези вже не працюють. Це розуміють на Заході і посилюють тиск.
Можна сказати, що ми потрапили в пастку, яку раніше створили своїми руками. Якщо спробуємо ввести “формулу Штайнмайера” в законодавство, то російська присутність легітимізується у вигляді територій, які фактично не контролюються Україною. І де вже сотні тисяч громадян мають російські паспорти.
Переконаний, що Верховній Раді буде складно затвердити зміни до Конституції щодо особливого статусу ОРДЛО й імплементації “формули Штайнмаєра”, як того вимагає Кремль.
У “Слуги народу” виникне проблема нестачі голосів. Відповідно, їх намагатимуться добрати або за рахунок “Опозиційної платформи – За життя”, чия позиція зрозуміла, або ж умовно створених партій-сателітів. І також виникне питання предмету політичного торгу. Однак, скоріш за все, це питання буде перенесене, адже подібні політичні рішення на тлі падіння рейтингу партії влади, недоречні.
З огляду на всі ці фактори, Київ навряд чи піде на поступки Росії. На мою думку, команда президента Зеленського буде використовувати тактику штучного затягування перемовин і пошуку т.зв. “третьої формули”.
Нагадаю, що згідно з Мінськими угодами, проведення місцевих виборів на території ОРДЛО — лише 12-й пункт плану з врегулювання кризи. Йому передує ряд інших кроків, в тому числі всеосяжне припинення вогню, відведення військ від лінії розмежування, виведення іноземних військових формувань, встановлення контролю ОБСЄ над кордоном.
А “формула Штайнмайера” передбачає, що спершу відбудуться місцеві вибори в ОРДЛО (відповідно до Конституції України), потім — тимчасове (а після підтвердження демократичності виборів з боку ОБСЄ — постійне) набуття чинності закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. І одночасно з імплементацією цього закону — виведення військ і встановлення контролю України над східним кордоном.