Традиція запрошувати або винаймати чужих працівників, аби навели порядок у твоїй власній хаті, напевно, закладена в українцях на генетичному рівні або закодована в ДНК. Стверджують, що існує ця традиція ще з дуже давніх дохристиянських часів – до керівництва собою наші прапращури запрошували чи то вікінгів, чи то варягів, чи то ще там когось…
За інтенсивне відновлення цієї традиції взявся наш державний керманич, запрошуючи собі на поміч варягів грузинського, прибалтійського, американського й т. д. розливу.
До цього ж методу вдаються й деякі очільники територіальних громад. Доходжу до цього висновку, спостерігаючи за діями болехівського верховного владоможця та його підручних.
Нещодавно в міськвиконкомі було проведено конкурс з визначення виконавця послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів на території міста.
Рішенням сесії Болехівської міської ради від 12.06.2015 р. № 01-48/15 введено в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця вищезазначених послуг. Згідно з цим рішенням прибиранням Болехова буде займатися підприємець Сиса Інна Вікторівна. Правда, цього варяга припросили до Болехова не з далекої й холоднючої Скандинавії, а з трошки ближчих теренів – з міста Дрогобича сусідньої Львівської області.
Що ж, є сподівання, що шановна Інна Вікторівна нарешті позамітає в місті Болехові та його околицях. А заодно нарешті запустить і почне використовувати суперсучасного потужного сміттєвоза, котрого міська влада за бюджетні кошти купила майже рік тому й за котрий віддала понад півмільйона гривень. Добре, що хоч отій владі стало розуму зберігати того сміттєвоза під вікнами міського міліційного відділку. Що вберегло автомашину від розкрадання на запчастини та металобрухт.
Обмовлюся, що я особисто нічого не маю проти нового прибиральника міста. Як кажуть, прапор… тобто віник їй у руки. Тільки б не була вона таким самим фахівцем, як отой варягогрузин, котрий відносно недавно очолив нашу державну медицину…
І ще одна заувага, напевно, найсуттєвіша. Своїм рішенням міська влада та депутати визнали, що в Болехові вже не залишилося жодного порядного газди, котрому не те, що кермо сміттєвоза, а навіть віника можна би довірити…
Зійшли на ніц колись славні болехівські газди! А шкода… І соромно за своє рідне місто…
МІЖ ГОЛОВАМИ ВИНИК КОНФЛІКТ
Днями почала працювати й провела своє перше засідання створена розпорядженням голови Долинської районної ради Володимира Луцького робоча група з вивчення питання щодо доцільності передачі об’єктів соціальної інфраструктури ПАТ «Укрнафта» в комунальну власність.
Головою робочої групи визначено Володимира Луцького, співголовами – голову РДА Юрія Мазура та Долинського міського голову Володимира Гаразда. До складу робочої групи ввійшли відповідальні працівники означених владних структур, депутати райради, галузеві спеціалісти, юристи.
Перше засідання провів Юрій Мазур. У його роботі також взяли участь запрошені представники ПАТ «Укрнафта». Йшлося про об’єкти інфраструктури в Долині – стадіон «Нафтовик», дитячий садок «Теремок», гуртожиток Дружба», Будинок техніки та санаторій-профілакторій.
Начальник відділу регіонального розвитку та будівництва РДА роман Кос розповів учасникам засідання про результати фахового обстеження об’єктів, їхній стан тощо. Заступник Долинського міського голови Ігор Жовнір розповів про стан гуртожитку. Свої зауваження та пропозиції висловили й представники ПАТ «Укрнафта».
Як стало відомо з джерел, наближених до владних структур, саме на цьому ґрунті, тобто в питанні передачі об’єктів соцкультпобуту нафтовиків громаді міста Долини, й виник конфлікт між міським головою та головою РДА. Спрощено воно виглядає так. Коли перший вимагає від нафтовиків серйозних фінансових вливань у доведення згаданих об’єктів до належного стану, то позиція другого передбачає для нафтових магнатів полегшений для їх кишені варіант.
Коли взяти до уваги багаторічну довіру до свого мера долинян на противагу тимчасовості перебування на своїй посаді його опонента, та й взагалі сумнівну доцільність існування таких структур, як державні адміністрації, то стане зрозумілим, хто насправді стоїть на захисті інтересів містян.
Виникла в мене ще одна крамольна думка. А яке відношення мають до того всього районна рада й райдержадміністрація? Адже згадані об’єкти передають місту й утримання їх повисне на шиї міста, тобто на міському бюджеті, а не на бюджетах довколишніх сіл. Котрими нехай і продовжують опікуватися райрада й РДА. А проблеми міста, як на мене, належить вирішувати міськраді й містянам. Чи маємо тут симптоми важкої хвороби – ІБД? Тобто – Імітація Бурхливої Діяльності. Щоб створенням нових проблем та наступним їх вирішенням створювати видимість своєї потрібності?..
Юрій ПЕТРУХІН, член НСЖУ
