Примусові заходи проти Ірану застосовуються вже близько 40 років, і ще ніколи не вводилося стільки санкцій, ще й з такою швидкістю, як проти росії. Їхній ефект обмежений, але альтернативи їм майже немає.
Про це пише німецьке видання DW.
Іран усвідомлює це, Китай усвідомлює це, і уряд США, очевидно, теж: незважаючи на існуючі санкції проти нафтової промисловості Ісламської Республіки, рекордні обсяги нафти постачаються з Ірану до Піднебесної.
«Якщо вірити китайському уряду, країна не імпортує жодної нафти з Ірану. Нуль. Жодного бареля. Натомість вона імпортує багато малайзійської сирої нафти. Настільки багато, що, згідно з офіційними даними китайської митниці, країна купує удвічі більше малайзійської нафти, ніж Малайзія насправді виробляє», – говорить експерт у сфері енергетики та сировини Хав’єр Блас, описуючи махінації з маркуванням новинному порталу Bloomberg.
За словами Бласа, простий трюк перетворює іранську нафту на малайзійську. На думку нафтотрейдерів, це «найпростіший і найдешевший спосіб обійти санкції США». Таким чином, минулого року Малайзія стала четвертим за величиною зовнішнім постачальником нафти до Китаю після Саудівської Аравії, росії та Іраку.
Іран вже багато років використовує Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) як хаб для обходу санкцій. Через Дубай до Ісламської Республіки часто потрапляють товари, включені до довгих списків заборонених у США чи Європейському Союзі. Через Емірати також переправляються і переробляються заборонені партії нафти.
Чи то запчастини для автомобілів, чи то літаки, Іран вже давно модифікував свої ланцюги постачання таким чином, що все, на що є попит в Ірані, можна придбати через торговельні та фінансові центри, такі як Дубай. Це, безумовно, дорожче, ніж прямий імпорт. Але західні санкції, особливо ті, що накладені США, обходяться таким чином вже протягом багатьох років.
Центральна Азія як перевалковий пункт
Росія також має такі перевалкові пункти для санкційних товарів. І тут також навряд чи знайдеться товар, який не можна було б закупити через третю країну: наприклад, запчастини до розкішних німецьких автомобілів або радіоелектронні компоненти, необхідні для керування зброєю. Колишні радянські республіки в Центральній Азії відіграють тут ключову роль.
Перевага Москви полягає в тому, що російська федерація пов’язана з такими країнами, як Казахстан і Киргизстан, Митним Союзом, який перетворює транскордонну торгівлю товарами на дитячу забавку. Це означає, що санкційні товари із Заходу, які знаходяться під табу для росії, можуть майже безперешкодно перетинати міжнародні кордони. Контроль? Це практично неможливо.
Лише кордон між російською федерацією та Казахстаном має довжину близько 7500 кілометрів. Інший приклад – Вірменія: продажі німецьких автомобілів та автозапчастин зросли майже на 1000 відсотків минулого року.
Відтоді, як 22 лютого 2024 року ЄС запровадив 13-й пакет санкцій проти Москви, росія стала країною з найбільшою кількістю санкцій у світі. Це підтверджують дані Castellum.AI, платформи з дотримання норм у приватному секторі зі США. І все ж росія продовжує свою агресивну війну проти України, порушуючи міжнародне право, а російська економіка аж ніяк не розвалюється. Російський уряд нещодавно підвищив прогноз економічного зростання на цей рік з 2,3 до 2,8 відсотка.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) навіть прогнозує збільшення валового внутрішнього продукту (ВВП) на 3,2 відсотка. Це викликає розчарування у прихильників санкцій на Заході: високі державні видатки та інвестиції у зв’язку з війною проти України, а також – незважаючи на західні санкції – високі доходи від експорту нафти будуть рушійною силою російської економіки, вважають у МВФ.
Ніколи раніше не було накладено стільки санкцій
До початку війни в Україні Іран був найбільш санкціонованою країною у світі — до нападу росії на Україну. Після цього США та ЄС неодноразово вводили нові раунди санкцій. Наразі проти росії діє понад 5 000 різних цільових санкцій — більше, ніж проти Ірану, Венесуели, М’янми та Куби разом узятих.
Санкції, запроваджені у відповідь на агресивну війну путіна, спрямовані проти політиків і чиновників (включно з самим путіним), олігархів, великих компаній, фінансових установ і військово-промислового комплексу, перераховує Castellum.AI. Вони доповнюються далекосяжними санкціями у фінансовому секторі, які обмежують доступ російських банків до міжнародних фінансових ринків — наприклад, шляхом виключення їх з міжнародної платіжної системи Swift.
Примусові заходи також позбавляють російський центральний банк доступу до валютних резервів і золотовалютних резервів країн Великої сімки.
Складність полягає в тому, що лише санкції, запроваджені Радою Безпеки ООН, є обов’язковими до виконання згідно з міжнародним правом. І що є ціла низка країн, таких як Індія, Бразилія та Китай, які не дотримуються цих санкцій. Тож навіщо продовжувати запроваджувати нові санкції, якщо їхня мета — змінити поведінку держав — не може бути досягнута?
«Ми живемо в епоху санкцій. Якби не було запроваджено жодних санкцій, це було б рівнозначно мовчазній підтримці. Або виглядало б так, ніби на цю атаку, яка порушує міжнародне право, взагалі не було ніякої реакції», — каже в інтерв’ю DW Крістіан фон
Соест, експерт з питань санкцій з Німецького інституту глобальних і регіональних досліджень (GIGA).
За словами автора книжки «Санкції: потужна зброя чи безпорадний маневр?», що вийшла
рік тому, обмеження, запроваджені Заходом, справді не призвели до зміни поведінки росії та Ірану. Однак США та ЄС перебувають у процесі посилення санкційних заходів. Згідно з повідомленням у Wall Street Journal, США готують санкції проти низки китайських банків, з метою виключити їх зі світової фінансової системи. Влада хоче запобігти фінансовій допомозі Пекіна російському оборонному сектору, повідомляє американська фінансова газета з посиланням на «людей, обізнаних у цьому питанні».
Євросоюз також реорганізовується, щоб краще забезпечувати дотримання запроваджених ним санкцій. Із січня 2023 року відповідальним за це в ЄС є високопоставлений дипломат Девід О’Салліван.
«Його робота полягає також у тому, щоб їздити, наприклад, до пострадянських країн, що знаходяться по сусідству з росією, і переконувати їхню владу в необхідності більш суворого дотримання санкцій – пояснює Крістіан фон Зест.
«Зараз також існує так званий No Russia Clause («не в росію»), який покликаний змусити експортерів доводити, що товари, які вони постачають — машини, транспортні засоби, автозапчастини не відправляються до рф. Ми знайомі з таким застереженням про кінцеве використання із Закону про контроль над військовими озброєннями», — додає експерт з
питань санкцій.
Тиск посилюється і у випадку з Об’єднаними Арабськими Еміратами: «ОАЕ стали притулком для обходу іранських та російських санкцій», – констатує американський аналітичний центр
Саме тому Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), міжнародний координаційний орган, створений Великою сімкою, ЄС та ОЕСР для боротьби з відмиванням грошей, внесла ОАЕ до так званого «сірого списку». До цього списку входять країни, у яких, на думку слідчих FATF, існує підвищений ризик відмивання грошей та фінансування тероризму.
«Загальновизнаною проблемою є те, що і росія, і Іран мають можливість обходити санкції. Тепер ми повинні побачити, чого досягнуть різні заходи», – зазначив Крістіан фон Зест.
Нагадаємо, що група експертів ООН Комітету з санкцій проти Північної Кореї, яка здійснювала моніторинг дотримання санкційного режиму щодо цієї країни і продовження роботи якої в Раді Безпеки ООН заветувала росія, припиняє роботу після закінчення її мандату у вівторок 30 квітня.
У Північній Кореї вперше пройшли навчання з імітацією ядерного пуску. Тренування пройшли під керівництвом лідера Кім Чен Ина.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини…
