Майже шістсот років тому, у 1429 році у Луцьку, у знаменитому замку Любарта, що зберігся до цього часу, відбувся З’їзд європейських монархів, який тривав кілька тижнів. Такий собі “G8”*.
Доктор історичних наук Борис Черкас наголошує: «У цій події цікаве все. Передусім — сам факт проведення заходу такого рівня, а також склад і статус персон, а саме монархів — голів держав, котрі прибули для участі у ньому. Фактично, це вияв давніх європейських політичних традицій, які у XV столітті дійшли й до українських земель».
На з’їзді, який з повним правом можна вважати прообразом сучасних європейських самітів, розглядалися не локальні справи, а найактуальніші проблеми загальноєвропейського рівня. Серед них — коронування Великого князя Литовського Вітовта, що, на думку істориків, могло б докорінно змінити політичну карту Європи — адже тоді б на противагу Речі Посполитій та Московському князівству, яке з удільного князівства у складі Володимиро-Суздальського, стає Великим і хоч перебувало під безпосередньою владою Золотої Орди до 1480 р., набирало сили, було б утворено Литовсько-Руське королівство. Коронування володаря означало б фактичну незалежність його держави. Друге питання порядку денного монаршого саміту — створення антитурецької коаліції. Володарі, котрі мали свої інтереси на Балканах і поблизу Дунаю, були вельми стурбовані посиленням Османської імперії, що на ранньому новому часі була наддержавою і таки знищила Візантійську імперію, через 24 роки після з’їзду у Луцьку захопивши її столицю Константинополь. На з’їзді також обговорювалася доля молдавських земель, на які претендували турки, угорці і поляки, проблеми унії (об’єднання католицької та православних церков) й Ганзейського союзу, що був економічним та політичним союзом північно-німецьких князівств.
Знаменитий тогочасний хроніст Ян Длугош писав, що спочатку до Луцька прибула польська делегація — разом із королем Владиславом Ягайлом приїхали краківський єпископ Збігнєв Олесницький, архієпископ Ян Тарнавський, сенатор Войцех Ястжембець. Пізніше на зібрання прибув король римський і угорський Зигмунд, який наперед себе, аби виправдати затримку, прислав своїх послів. Історик Ігор Сюндюков наголошує, що список тих, хто брав участь у з’їзді, був вражаючим. Крім Великого князя Литовського Вітовта, який на той час був володарем переважної частини тогочасних українських земель, і названих вже польського короля і римського короля Зигмунта (інші джерела іменують його королем Німеччини, він же король Чехії і король Угорщини), що прибув з королевою Барбарою, приїхали король данський і шведський Ерік VІІ, великий князь московський Василь ІІ Темний, прадід Івана Грозного. На саміті не було королів англійського і французького — між їхніми державами тривала Столітня війна, і саме 1429 року розпочала свої визвольні походи Жанна д’Арк. У замку Любарта засідали також представник Папи Римського Мартина V, повноважний посол візантійського імператора Іоанна VІІІ Лев Кантакузін, магістри Лівонського та Тевтонського орденів (Зігфрід Шпангайм та Герхард фон Балгі)*.
Загалом тоді до Луцька приїхало 15 тисяч людей, для яких приготували двори не тільки у місті, а й у його околицях, засідання ж проходили у князівському палаці (Верхній замок Луцька). Вітовт як господар влаштовував для поважних гостей банкет за банкетом, для чого заздалегідь були приготовлені сотні бочок вина і пива, стада лосів, зубрів, кабанів.
З багатьох питань монархи не знайшли спільної мови, не відбулося і коронування Вітовта, найбільшим прихильником якого був імператор і король Зигмунд. Коронування було вигідне і давньоукраїнським княжим родам, адже литовці шанували культуру та мову давньої України-Руси. Руська, тобто українська, мова Київської Русі і мова Київської митрополії була офіційною мовою Великого князівства Литовського та Руського. Втім, проти виступали поляки, тож пропонували відкласти питання до наступного з’їзду монархів у Вільному восени 1430 року.
На шляху до Вільного корона, яку вислали Вітовту папа та імператор, зникла — за однією з версій, її викрали поляки. Сам князь несподівано помер у жовтні 1430-го. Втім, в українській історичній традиції до XVIII століття його згадували саме як короля, що дарував козацькому війську землі до Чорного моря. Заслуга Вітовта і в тому, що він посунув межі традиції монарших з’їздів, що були паростками сучасної політичної системи, насамперед Європейського Союзу, на схід, поширивши їх на українські, білоруські та литовські землі.
Визначній події, що відбулася на українських теренах 1429 року, художник Андрій Серебряков, родом з Луганщини, присвятив свою картину «З’їзд монархів» (2013 р.), що нині знаходиться в одному з Волинських музеїв (на знімку).
Світлана ЧОРНА
*Група восьми (англ. Group of eight, G8), Велика вісімка — міжнародний клуб, що об’єднував Велику Британію, Німеччину, Італію, Канаду, Росію, США, Францію та Японію. Так само називають і неофіційний форум лідерів цих країн (за участю Європейської комісії), в рамках якого здійснювалося узгодження підходів до актуальних міжнародних проблем. Після анексії Криму 24 березня 2014 року Росія була піддана нищівній критиці з боку країн Великої сімки і формально виключена зі списку G8. В червні 2014 року не відбулася запланована зустріч G8 в Сочі (Росія) — замість неї була проведена зустріч G7 в Брюсселі…
