Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Блоги

Повідомлення української розвідки про вугільну кризу в ОРДЛО виявилося фейком

Днями на сайті “Інформаційний спротив” була опублікована стаття “Як окупанти “розвивають» вугільну промисловість в ОРДЛО”. Зокрема, в статті йдеться про наступне:”Аналізуючи статистику закриття / запуску шахт на окупованій території, можна констатувати факт прискореної деградації всієї вугільної промисловості. Зокрема, мова йде про втрату істотної частки матеріально-технічної бази, необхідної для розробки більш рентабельних родовищ”.

https://sprotyv.info/ekonomica/kak-okkupanty-razvivajut-ugolnuju-promyshlennost-v-ordlo

На мою думку, варто проаналізувати публікації “ІС” щодо цієї тематики і зупинитися більш детально на факті прискореної деградації не вугільної промисловості ОРДЛО, а , власне, сайту “Інформаційний спротив”.

Свого часу під час бліц-інтерв’ю УНН ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука заявив, що Україна постійно відстежує переміщення цього вугілля через свою агентурну мережу та за допомогою супутникового спостереження. “Є агентурні джерела і супутникові системи спостереження, і ми постійно отримуємо цю інформацію”, -зауважив він.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

https://www.unn.com.ua/uk/publication/1772887-u-mintot-rozpovili-yak-rosiya-vivozit-vugillya-z-ordlo-unikayuchi-mizhnarodnikh-sanktsiy?fbclid=IwAR3JAxMIk7MPiBWdL1iKkPkh0ArBcVs3G4BX_cit0-_yjvJXqnZw2cMd9os

Виникає цілком логічне питання, а саме: якщо спеціальні служби постійно відстежують переміщення українського вугілля за допомогою агентури і супутників, то як пояснити той факт, що за версією групи “Інформаційний Спротив”, структури наближеної до ГУР МОУ, в Ростовську область з території ОРДЛО в період з 2016 року по 2018 рік  було вивезено вугілля на суму приблизно 120 мільйонів доларів.

Примітно, що за даними українського МінТОТ,  тільки за рік Росія вивозить з окупованої частини Донбасу до 3 мільйонів тонн вугілля на суму 280 мільйонів доларів.

https://www.radiosvoboda.org/a/donbas-realii-korabel-u-turechuni-i-vugillya-z-donbasu/29707363.html

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Нагадаю, у 2018 році група “ІС” оприлюднила інформацію, що обсяги вивезення кам’яного вугілля з окупованих районів Луганської і Донецької областей в Ростовську область у 2016 році становили 562 399 тонн на суму 25,251 мільйонів доларів. 2017-го відповідно 1 595 625 тонн на суму 63,14 мільйонів доларів. У 1-му кварталі 2018 року – 747 103 тонни на суму 25,81 мільйонів доларів.

https://www.facebook.com/dmitry.tymchuk/posts/1572133822915267

“Враховуючи обмежені логістичні можливості Чорноморсько-Азовських портів РФ (загальний обсяг перевезень у 2016 році – 9,2 млн. тонн на рік) і залізничних переходів на неконтрольованій ділянці російсько-українського кордону, вугілля з шахт окупованого Донбасу за ринковими цінами навряд чи когось зацікавить”, – додають експерти групи.

У березні 2017 року група “Інформаційний спротив” повідомляє, що українські вугледобувні підприємства, які перебувають на території “ДНР” щодоби видобували 15 тисяч тонн вугілля. Для солідності і більшого інформаційного ефекту, не плутати зі спротивом, додавався і перелік шахт та обсяги видобутку вугілля. Так, наприклад, у АП “Шахта ім. А. Ф. Засядько” щодобовий видобуток – 1 700 тонн; шахта “Щегловська-Глибока”, ПАТ “Шахтоуправління «Донбас” – 2 200 тонни; шахта “Комунарська №22”, ПАТ “Шахтоуправління «Донбас” – 3 000 тонн; “ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу” – 7 800 тонн. Тобто, щомісячний видобуток – 450 тисяч тонн вугілля.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

https://tsn.ua/ato/timchuk-rozpoviv-yakiy-obsyag-vugillya-schodnya-vidobuvali-vidzhati-boyovikami-shahti-889899.html

За оперативною інформацією “ІС”, реалізація більшої частини видобутого вугілля російським посередникам відбувається за безцінь – за $30-35, при собівартості його видобутку $67 за тонну. Так, при закупівлях вугілля ТОВ “Газ-Альянс” (підконтрольний С. Курченку, що є імпортером 75% вугілля з “ЛНР”), ціна однієї тонни енергетичного вугілля складає 32$. Водночас, подальший перепродаж російськими посередниками вугілля з ОРДЛО третім країнам здійснюється вже за світовими ринковими цінами у діапазоні від $100 до $160 за тонну.

https://www.5.ua/suspilstvo/prorakhuvalys-malienko-vuhillia-z-okupovanoho-donbasu-rosiia-kupuie-za-beztsin-is-158001.html

Таким чином, на думку експертів групи, вугільна промисловість на окупованих територіях Донбасу знаходилася на межі фінансового, кадрового і логістичного колапсу. При цьому, єдиним напрямом реалізації вугілля, споживачем якого раніше була Україна, залишилася Російська Федерація.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Утім, за інформацією польської газети “Dziennik. Gazeta Prawna”, починаючи від березня 2017 року до липня 2018 року тільки Туреччина купила 2,3 мільйонів тонн цього вугілля. Варто зазначити, що після того, як польське видання звернулося до дипломатичних установ щодо їхніх дій з блокування купівлі місцевими фірмами вугілля з окупованої частини Донбасу, влада Туреччини заявила, що розслідує інформацію щодо ввезення антрациту з окупованих районів Сходу України.

В той же час, голова компанії “ДТЕК” Максим Тимченко заявив, що загальний обсяг проданого вугілля з окупованого Донбасу тільки в країни ЄС складає близько 2 мільйонів тонн. “За нашою інформацією, загалом з окупованої території Донбасу туди (до країн ЄС – ред.) відправлено до 2 мільйонів тонн антрациту. Польські компанії придбали близько 300 тисяч тонн”, — повідомив він.

Не менш цікава картина і щодо обсягів видобутого і, головне, транспортованого на територію РФ вугілля з ОРДЛО. У вересні того ж таки 2017 року заступник міністра економіки РФ Сергій Назаров в інтерв’ю журналістам агентства Bloomberg заявив, що щомісячно з окупованих територій Донбасу відправляють у РФ приблизно 1 млн. тонн вугілля. Надалі отримане вугілля Росія реекспортує у треті країни. В такий спосіб Росія допомагає наповнити бюджети самопроголошених “республік” для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню. “Вони розв’язують усі свої проблеми із соціальною інфраструктурою, бюджетом і пенсіями”, – зазначив Назаров.

https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-29/russia-helps-ukraine-rebels-export-coal-for-cash-minister-says

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Але на цьому не закінчуються колізії. Експерти групи “ІС” авторитетно заявляють, що з 2021 року очікується закриття всіх восьми вугільних енергоблоків російської Новочеркаської ГРЕС, яка є єдиним споживачем вугілля у південній частині РФ (власник – ВАТ “Газпром”). Очікуваний додатковий профіцит російського вугілля складе близько 3-4 млн тонн.

Справа втім, що Міненергетики РФ підтвердило, що саме українське, а не російське, як стверджує група “ІС”, вугілля використовується на Новочеркаській ГРЕС. Вона споживає в рік до 3 млн. тонн вугілля, що видобувається на окупованому Донбасі. “Воно (українське вугілля) споживається на Новочеркаській станції … Основні обсяги сортового вугілля транзитом через територію Росії йдуть на експорт”, – цитує заступника міністра енергетики РФ Анатолія Яновського агентство Reuters.

https://ru.reuters.com/article/topNews/idRUKCN1B21RD-ORUTP

Нескладно порахувати, що за шість років війни тільки Новочеркаська ГРЕС використала у своїх промислових цілях приблизно 18 млн. тонн українського вугілля з окупованих районів Донбасу. Нагадаю, за інформацією “ІС”, обсяги вивезення кам’яного вугілля з окупованих районів Луганської і Донецької областей в Ростовську область у 2016 році становили 562 399 тонн. 2017-го – 1 595 625 тонн. У 1-му кварталі 2018 року – 747 103 тонни.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Показово, що на сайті “ІС” зазначено наступне: “Інформація, що надходить, перевіряється щонайменше за 2-ма непов’язаними між собою джерелами, норма – 3 джерела. Якщо інформація вкрай резонансна, ми посилаємося на очевидців та учасників подій. У випадку, якщо ми отримуємо нову інформацію, якою не володіли раніше, ми запускаємо алгоритм її перевірки. Надбанням громадськості стають лише перевірені факти”.

Переконаний, що  подібними заявами прикриваються реальні обсяги вивезення українського вугілля на територію РФ і, відповідно, його імпорт із території Росії. Крім того, на мою думку, здійснювався інформаційний супровід “сірих” схем закупівлі українськими підприємствами вугілля видобутого на території ОРДЛО під маркою російського, або південноафриканського.

У 2014 році джерела аналітичного відділу ГІ “Права Справа” повідомили, що роботу по закупівлі вугілля в ПАР розпочав міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан і колишній бізнес-партнер Юрія Іванющенка (через сина екс-міністра вуглепрому Юрія Ященка, близького до групи народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка).

Нагадаю, ДПЗД «Укрінтеренерго» 19 серпня 2014 року уклало угоду про постачання до 1 млн. тон вугілля з Південно-Африканської республіки на умовах конфіденційності щодо ціни товару. Постачальником стала лондонська компанія «Steel Mont Trading Ltd». Ціна договору і ціна за одиницю товару була конфіденційною інформацією відповідно до умов договору. Марки вугілля також не оприлюднені. Контракт  мав діяти до 28 лютого 2015 року.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Примітно,  що свого часу міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан повідомляв, що вартість вугілля, імпортованого з ПАР для потреб державної компанії «Центренерго», становить $91 за тонну в українському порту. Нагадаю, за оперативною інформацією “ІС”, реалізація більшої частини видобутого в ОРДЛО вугілля відбувається за безцінь – за $30-35, при собівартості його видобутку $67 за тонну.

Відзначу, прес-служба «Укрінтеренерго» тоді повідомляла, що 30 жовтня 2014 року  було завершено вивантаження першого судна з Південно-Африканської Республіки Scotian Express з вугіллям антрацитової групи обсягом 84 205 метричних тонн та розпочато відвантаження вугілля до Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго». Всього на Зміївську ТЕС було поставлено 50,0 тис. тонн вугілля, на Трипільську ТЕС — 34,205 тис. тонн. З 5 листопада 2014 планувалося відправлення ще двох партій вугілля, одна з яких призначена для Зміївської ТЕС (близько 3,5 тис. тонн), а друга — для Трипільської ТЕС (близько 3,5 тис. тонн). У подальшому відвантажене вугілля  планували постачати партіями по 50 55 напіввагонів щоденно для кожної електростанції.  Дата прибуття з ПАР третього судна Bottiglieri Challenger з вугіллям обсягом близько 85 тис. тонн — 9 листопада 2014 року. Четверте судно MBA Rosaria вийшло з порту Річардс Бей.

Викрити схему аналітикам “Права Справа” дозволив незрозумілий елемент логістики вугілля: воно постачалося не в українські порти, а через Росію. По документах воно начебто заходило в Ростов і вже після постачалося на територію України. Але портова структура Росії фактично працює на експорт.

У 2014 році було доведено, що вугілля не південноафриканське, бо за своїми характеристиками воно не відповідало. Йшлось про вугілля з окупованих територій Луганської області.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Менше з тим, вже у січні 2019 року  тодішній міністр енергетики та вугільної промисловості Насалик заявив, що, починаючи з 2016 року, Україна зменшила споживання антрацитової групи вугілля втричі. Він назвав цифри: в 2016 році ПАТ “Центроенерго” споживало 2,2 млн тонн, а в 2018-му – 0,4 млн.

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2622175-centrenergo-u-2019-roci-vze-ne-pracuvatime-na-antraciti-nasalik.html

Але про яке зменшення кількості закупівлі вугілля йдеться, якщо із січня до жовтня 2018 року обсяг імпортованого вугілля й антрациту зріс на 15,5 %, на 2,3 млн тонн? Наприклад, у січні 2018-го Україна збільшила імпорт кам’яного вугілля й антрациту в 1,8 рази, на 1 млн тонн. Знову ж таки розбіжності в цифрах. І про це свідчать дані ДФС. У грошовому вимірі імпорт вугілля склав 281,2 млн доларів, на 64 % більше, ніж у січні 2017 року – 171 млн доларів.

Менше з тим, з обсягами реалізації видобутого вугілля і його напрямками все більш-менш зрозуміло. Інформація “Інформаційного Спротиву” не відповідає дійсності і свідчить, на мою думку, про системний характер дезінформації.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Тепер варто перейти до питання фінансового і логістичного колапсу вугільної промисловості на окупованих територіях.

У 2017 році з’являється інформація “ІС”, що через блокаду Донбасу в так званих “Донецькій/Луганській народних республіках” відчувається суттєва нестача сировини для промисловості, що загрожує зупинкою їх виробничої діяльності. Так, станом на кінець лютого, на вугільному складі “Зуївської ТЕС” ТОВ “ДТЕК Схід-Енерго”  залишалося менше 20 тис. тон вугілля. Експерти зазначали, що цього обсягу вистачить максимум на тиждень роботи двома енергоблоками ТЕС. У зв’язку з цим,  за інформацією “ІС”, “міністр вугілля та енергетики ДНР”  начебто звернувся до “голови ДНР” і представників міністерства енергетики РФ з пропозицією розглянути питання про постачання вугілля марок Д, Г з Росії”.

https://www.rbc.ua/ukr/news/blokada-donbassa-ordlo-oshchushchaetsya-sushchestvennaya-1488463992.html

Напевно прес-службі ГУР МОУ, чиї інтереси представляє сайт “ІС”, цікаво буде дізнатися, що вугілля для потреб Зуївської ТЕС видобувається на шахті “Білоріченська” (Луганська обл., Лутугинський р-н, смт. Білоріченський). Починаючи з червня 2017 року для потреб Зуївської ТЕС шахта “Білоріченська” щомісяця відвантажувала 40 000 тонн видобутої вугільної продукції. Договір на поставку вугілля був укладений до кінця 2017 року. Варто зауважити, що свого часу саме за контроль над цими потоками розгорнулася боротьба між ватажком бойовиків “ЛНР” Плотницьким і “міністром МВС ЛНР” Корнетом. Справа в тім, що саме Корнет відповідав за “силовий супровід” видобутку і постачання вугілля з території “ЛНР” на територію “ДНР”, для потреб Зуївської ТЕС.  На засіданні самопроголошеного уряду “ЛНР” Плотницький звинуватив керівників правоохоронних структур у тому, що вугілля, яке там видобувається, незаконно постачається в обхід “унітарного” підприємства на територію РФ і “ДНР”. Тоді Плотницький пообіцяв кадрові рішення. Зокрема, щодо Корнета. Утім, ця гра вугільних престолів погано закінчилася саме для Плотницького.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

https://galinfo.com.ua/news/gra_vugilnyh_prestoliv_shcho_stalosya_v_lugansku_274915.html

Таким чином, інформація групи “Інформаційний спротив” щодо залишків на складських приміщеннях ВАТ “Зуївська ТЕС” всього близько 20 тисяч тонн вугілля і його можливого постачання з РФ не відповідає дійсності.

14 серпня 2019 року група “Інформаційний спротив” оприлюднює інформацію, що вугільна промисловість на окупованих РФ територіях Донбасу перебуває в надзвичайно важкому стані.Під скорочення після ліквідації збиткових шахт повинні піти до 30 тисяч робітників.

https://sprotyv.info/ekonomica/shahty-vsjo-opublikovany-dannye-o-glubokom-krizise-ugolnoj-otrasli-v-ordlo

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Утім, розмови про те, що вугільна промисловість на окупованих територіях Донбасу вмерла, не відповідають дійсності. За оцінками спеціалістів, щорічний видобуток вугілля на території окупованих районів Донбасу– 12-13 мільйонів тонн. За інформацією представників окупаційної влади,  на вугледобувних підприємствах працюють близько 35 тис. осіб, питання про закриття шахт не стоїть апріорі.

Наведені факти свідчать про невідповідність та відверту дезінформацію щодо ситуації в ОРДЛО, яка подається військово-політичному керівництву України. Вирішити цю проблему можна створивши аналітичні структури, які б зайнялися інформаційним супроводом діяльності державних структур.​

Кількість переглядів: 5,293 

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.
Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Posting....