Сьогодні вже ні для кого не секрет, що українці масово тікають зі своєї держави. А особливо це не є секретом для тих, хто хоч раз проходив чи проїжджав повз будь-який візовий центр та бачив велетенські черги під ними тих, хто бажає подати документи на візу, щоб шукати кращої долі на чужині.
За інформацією, якою ще колись з редакцією «ЗЛ» поділився політолог з Польщі Олександр Сокирко, на сьогодні тільки в цій сусідній нам державі перебуває близько 4 мільйонів українців!
А за даними з інших джерел територію України за травень місяць цього року залишило понад 17,5 тис. чоловік.
І причини цьому зовсім різні. Це не тільки економічна криза, загроза дефолту та податки, які сьогодні нестерпним тягарем лягли на і без того збідоване населення. Тут і війна, що вже другий рік точиться на східних теренах нашої держави, яку політики чомусь й досі називають АТО, і тотальна корупція в усіх органах виконавчої влади. Тут і зріст показників злочинності та падіння показників розкриття злочинів, адже сьогоднішній розгул бандитизму, який з банального рекету поступово перетворюється у тероризм, викрадення дорослих і неповнолітніх, лякає самих хоробрих, змушуючи їх хвилюватися, в першу чергу, за своїх рідних та близьких…
Не додають бадьорості людям й останні події на Закарпатті, теракти у Львові, які Президент вже відкрито прив’язує до подій в Мукачевому, і таке інше.
Одним з саме таких прикладів, мабуть, є й історія, яка трапилася на Надвірнянщині, що на Прикарпатті.
Розпочалася вона ще наприкінці дев’яностих-початку двотисячних років, коли два давні товариша Дмитро Левицький та Михайло Гнатюк розпочали свій бізнес в селі Заріччя, де мали магазин «Гудок» з усіляким крамом, та зайнялися першим зеленим туризмом, відкривши невеличкий відпочинковий комплекс у Делятині…
Товариші, які не покладаючи рук, плідно працювали, досягли певного успіху у своєму бізнесі. Та, як часто буває в такий момент в Україні, в цей час у них виникли перші і проблеми. На їхній бізнес наїхав рекет, який спершу вимагав Левицького та Гнатюка сплати постійної данини, а коли ті відмовилися платити, то бандити спробували відібрати у них бізнес. Хлопців навіть вивозили на тортури до лісу, де погрожували вбивством, і врятувало їх тільки чудо… Левицький був змушений втекти на заробітки до Польщі, відкіля згодом повернувся, а його товариш Гнатюк втік аж до Америки, відкіля, можливо, й хотів би повернутися, але пам’ять про пережите та страх його повторення, не дозволяли йому цього зробити. І, як виявляється, мабуть, що правильно зробив?..
Читачі «ЗЛ» собі пригадують статтю від 28 травня цього року (№ 19 (97)), де мова йшла про розбійний напад з пограбуванням, що стався 20 травня у відпочинковому комплексі «Трембіта», що в селищі Делятин, коли від тортур злочинців помер власник готелю, той самий з двох згаданих підприємців, який повернувся з Польщі на Україну, Дмитро Левицький.
Правоохоронні органи тоді повідомили, що зі слів другої жертви, жінки, яка вижила після нападу, злочинці буцімто розмовляли між собою російською мовою, що спонукало шукати їх серед заїжджих.
Але місцевих жителів здивувало те, що в когось з «російськомовних» нападників прохопилося слово «кілішок» (стакан по-гуцульськи), яке «заїжджий москаль» навряд чи б вживав у своєму лексиконі, що дає вже підстави підозрювати і тутешніх…
Та як би там не було, але минуло майже два місяці з часу вчинення злочину, а винних ні серед заїжджих, ні серед місцевих не знайдено, а версії залишаються тільки версіями. Серед них і версія помсти…
Тому друзі та родичі Михайла Гнатюка, який вже нині дванадцятий рік поспіль перебуває, на чужині, і, хотів би хоч на мить повернутися до рідного дому, вмовляють його не ризикувати собою та не повертатися. Адже нема жодних гарантій того, що і його не спіткає доля його товариша. Друзі обох підприємців припускають, що це дійсно можуть бути відголоски минулого, помста з боку тих самих рекетирів, що колись змусили чоловіків розійтися по світах. Нині кримінальний світ в Україні активізувався, і на поверхню виринають давно забуті злочинці.
А допоки в Україні триває слідство з приводу даного злочину, попри своє бажання повернутися на Батьківщину, вцілілий Михайло Гнатюк в міру обставин змушений просити притулку в США…
То ж, як бачимо, причин за якими люди сьогодні змушені покидати Україну не бракує.
Підготував Іван Луйко
