Гори Алтай проходять через Центральну та Східну Азію приблизно на дванадцять сотень миль з південного сходу на північний захід, охоплюючи Китай, Монголію, Росію та Казахстан.
Значна частина землі містить поховання тисячолітньої давності, які збереглися завдяки вічній мерзлоті, що охоплює цю територію. Вічна мерзлота зберігає не тільки тіла, але й особисті речі, поховані разом з померлим. Поки єгиптяни муміфікували трупи і ховали особисті речі та товари, які будуть використані у потойбічному світі, так само і скіфи, кочове плем’я, яке населяло цю територію приблизно з IX по II століття до н.е..
Було знайдено багато гарних скіфських виробів, але пара жіночих чобіт, можливо, є найпривабливішим предметом, який було знайдено на сьогодні. Черевики, виготовлені зі шкіри та іншого текстилю, прикрашені намистинами, вовняною косою та пришитими нашивками із золотим сукном. Листки лотоса з бісеру розміщені навколо чобіт в витончених візерунках, а підошви прикрашені більшою кількістю намистин і невеликими прямокутними шматочками піриту.
Пірит не має ознак зносу, що призводить до того, що дослідники вважають, що взуття могла носити надзвичайно важлива жінка для особливих випадків або воно було зроблено для неї, щоб його носити, коли її поховали.
Куратори Британського музею, згідно з даними “Відкритої культури”, припустили, що скіфи високо цінували підошви своїх черевиків, сидячи біля комунальних вогнищ, виставляючи їх на огляд своїх сусідів.
Чоботи, які зараз перебувають у Державному Ермітажі в Санкт-Петербурзі, Росія, датуються вуглецем приблизно до двох тисяч триста років тому.
Оскільки скіфи були кочовиками, все, що їм належало, повинно було бути легким і маленьким. 
Приблизний обсяг Скіфії в зоні поширення східноіранських мов (показаний помаранчевим кольором) у 1 ст. до н.е.. Дбахманна – CC BY-SA 3.0
