Тільки офіційно більше ніж 647 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Станом на ранок 15 травня 2022 року офіційне число дітей-жертв не змінилося – 227. Не зазнали змін і дані щодо поранених- 420. Неофіційно ж ці цифри, кажуть, треба множити мінімум в тричі…
У львівській лікарні лікуть маму та доньку, які втратили ноги під час ракетного обстрілу вокзалу в Краматорську. Чоловік жінки воює, а у лікарні мамі та сестрі допомагає 11-річний Ярослав.
“Син допомагає, приносить-відносить, кличе санітарку, у магазин ходить”, — розповідає Наталія.
Жінка та дівчинка отримали важкі травми під час ракетного обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську 8 квітня.
“Ми зібралися поїхати у Яремче, до сестри чоловіка. У нас почало прилітати у будинки. Вона нас покликала….Я взагалі нічого не чула (під час обстрілу у Краматорську, — ред.). Коли я відкрила очі, бачу, що лежить наша тьотя Таня. На ній Яна, там люди, страшно, я намагалася встати, але куди. Я подивилася на ногу, подивилася на Яну, а у неї кросівок немає”, — розповідає мама дівчинки.
“Я хотіла встати, побігти кудись, знайти маму, брата, але не могла піднятися. Було дуже боляче. Коли я подивилася на ноги, я розплакалася”, — каже дівчинка.
Тоді в одну мить 11-річний Ярослав із Донеччини фактично став опікуном для сестрички-близнючки й мами, яких скалічила російська ракета на вокзалі в Краматорську. Ярослава вберегло те, що на момент обстрілу він пильнував речі в приміщенні вокзалу, коли матір із сестрою пішли по чай, що роздавали волонтери.
Родина родом із Новгородського, що в Донецькій області. Рідний батько дітей помер давно, а вітчим воює на фронті проти москалів. Родина мріє поїхати додому після того, як Україна переможе. Невдовзі дівчинка з мамою поїдуть на протезування в Америку.