Дослідники переклали лист до гетьмана Богдана Хмельницького турецького султана Мегмеда ІV, того самого, якому згодом запорожці отамана Сірка на знаменитій картині українського художника Іллі Рєпіна пишуть сороміцького листа. Він зберігається у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.
“Це один з найунікальніших експонатів музею. Йому більше трьохсот років. В Україні більше таких не збереглося“, – каже директор установи Олександр Заремба.
Науковий співробітник історичного музею-заповідника Ігор Старенький пояснює: “Це султанський фірман, або, простіше кажучи, указ. Документ достатньо великого розміру – близько 1 метра 40 сантиметрів в довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру – персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султану Мехмеду ІV, роки правління якого припадають на 1648-1687 роки“.
До останнього часу ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською вяззю. Колишня мова Османської імперії помітно відрізняється від сучасної турецької. Фахівців-тюркологів, знайти практично неможливо не лише в Україні.
Перекласти його вдалось історику Олександру Середі, який довгий час працює в Туреччині.
“Мехмед ІV – саме той султан, якому козаки пишуть листа запорожці на знаменитій картині Іллі Рєпіна. Тож ми також очікували, що можливо, там буде якась гнівна відповідь. Насправді, усе виявилося набагато цікавішим”, – каже продюсер стрічки “Скарби нації” Акім Галімов.
Султан звертається до “одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана Богдана Хмельницького”.
Олександр Середа визначив дату написання цього листа – 1651 рік. Якраз напередодні битви під Берестечком.
“З офіційної історії ми знаємо, що баталію було програно полякам через те, що в останню мить кримський хан, який був союзником Хмельницького, залишив поле бою разом із військом. Хоч доказів цьому не було, версія добре “лягала” в радянську ідеологію, за якою кримські татари – зрадники та вічні вороги українців. Цей стереотип нав’язувався роками. Але у тексті султанського послання до Богдана Хмельницького йдеться про те, що він, султан Мехмед ІV, особисто просив кримського хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан ослухався би свого правителя і залишив Богдана. Тож цей документ – справжня історична сенсація. Саме такі фірмани заново показують історію, сфальшовану свого часу“, – пояснює історик Олександр Середа.
Наприкінці листа міститься ще цікавіша інформація.
“У тексті йдеться про те, що Мехмед ІV розглядає Богдана Хмельницького як дуже близького приятеля, і шле йому в подарунок золототканний халат. На той час в Османській імперії це був найвищий прояв приятельських стосунків та найбільший подарунок від султана, на який можна було заслужити“, – пояснює суть документа Олександр Середа.
Мехмед ІV – султан Османської імперії, які був тісно пов’язаний з Україною. Він напівукраїнець. Його мати, Турхан Хатідже Султан, була українкою, з Поділля. До полону її звали Надією. У віці 12 років вона стала наложницею султана Ібрагіма І. Через 3 роки народила майбутнього султана Мехмеда ІV. Мати завжди зазначала його походження, нагадувала, що син походить з роду козаків.
Саме з Мехмедом ІV укладали союзи Богдан Хмельницький, а пізніше його син Юрій – проголошений князем України у складі Османської імперії. З ним домовлялися про протекцію Іван Виговський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький. Це йому писали свого знаменитого листа запорожці на чолі з отаманом Іваном Сірком. Більш того, він був єдиним султаном, що побував в Україні – в 1672 році Мехмед ІV особисто очолив похід на Поділля.
