Куп’янський напрямок
Противник протягом останнього тижня вів безуспішні наступальні дії в районі Синьківки та південніше Новоселівського Луганської області. Ворог намагається прорвати позиції українських військ. Противник завдає постійних авіаційних і артилерійських ударів в районі населених пунктів Синьківка, Іванівка та Кислівка Харківської області.
За словами командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського, російські загарбники обрали головним для свого наступу саме Куп’янський напрямок, створивши наступальне угруповання у складі восьми штурмових загонів “Шторм-Z”, йдуть інтенсивні бої – деякі позиції по декілька разів переходять із рук в руки.
На Сватівському відтинку Куп’янського напрямку є тактичні успіхи ЗСУ. Нещодавно в районі Кармазинівки противнику вдалося форсувати річку Жеребець і просунутися в глиб української території. Станом на сьогодні українським захисникам вдалося стабілізувати ситуацію, повернувши під свій контроль населені пункти Надія та Новоєгорівка. Запеклі бої тривають у районі нп Новоєгорівка. Ворог намагається повернути раніше втрачені території.
Лиманський напрямок
Сили оборони успішно відбили атаки противника в районі Білогорівки Донецької області. Від Білогорівки не більше 12 км до ключових міст Луганщини, а саме: Сєверодонецька, Лисичанська та Рубіжного. Тобто ЗСУ можуть використовувати Білогорівку як плацдарм для подальшого наступу, тому окупантам необхідно зрізати цей виступ.
Окупанти намагаються атакувати в районі Серебрянського лісництва. Крім того, атакують позиції ЗСУ з району Діброви та так званого Торського виступу.
Відзначу, що на Куп’янсько-Лиманському напрямку зосереджені елітні частини збройних сил РФ. Угруповання ворога на Лимано-Куп’янському напрямку – понад 100 тисяч особового складу, понад 900 танків, понад 550 артилерійських систем і 370 реактивних систем залпового вогню. Для порівняння, на піку війни в Афганістані радянські війська мали 120 тисяч особового складу.
Противник поставив перед собою мету розгромити наші війська в районі Куп’янська і продовжити наступ в глибину наших бойових порядків. Наразі ситуація складна, але контрольована ЗСУ.
На Времівському виступі колосальні – втрати російської сторони. Про що свідчить той факт, що з лінії бойового зіткнення були виведені частини 247-го полку ВДВ – це один з елітних підрозділів армії РФ.
Наступний рубіж оборони окупантів, який штурмуватимуть ЗСУ, ймовірно, проходитиме по лінії Ремівка – Старомлинівка – Жовтневе. Це і є друга лінія оборони противника. А далі вже йде безпосередньо головна “лінія Суровікіна”: Новозлатополь – Орлинське – Героївка – Новопетрівське.
Бахмутський напрямок
Бійці бригади Національної поліції “Лють” разом із воїнами 80-ї ОДШБр та 5-ї ОШБр внаслідок тяжких боїв прогнали російських окупантів та повернули український прапор у звільнену Кліщіївку. Цей населений пункт ворог захопив у січні 2023 року, зокрема силами групи “Вагнера”.
15 вересня Генштаб ЗСУ підтвердив звільнення Андріївки. Звідти окупантів витіснили сили 3-ї окремої штурмової бригади.
За інформацією командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського, внаслідок успішних дій ЗСУ під час звільнення цих населених пунктів були розбиті та повністю втратили боєздатність одні із найбільш підготовлених і найкращих частин ворога – 72-га окрема мотострілецька бригада, 31-ша та 83-га окремі десантно-штурмові бригади.
Після втрати Андріївки та Кліщіївки ворог проводить численні контратаки з різних напрямків, безуспішно намагаючись повернути втрачені позиції. Адже ці невеликі населені пункти були важливими елементами оборонного рубежу ворога, який простягнувся від Бахмута до Горлівки.
Контроль над цими селами, зокрема Кліщіївкою, дає можливість розвинути тактичний успіх ЗСУ по флангах Андріївка – Курдюмівка – Озарянівка з виходом на Горлівку. Це створює загрозу фактичного оточення російських угруповань, зосереджених у Бахмуті. Через Кліщіївку й Андріївку здійснюється контроль логістики окупантів. Це значно погіршує питання технічного забезпечення ворога у Бахмуті.
Ось чому за Кліщіївку й Андріївку точилися такі запеклі бої.
Це серйозний стратегічний успіх, який дає можливість ЗСУ нависати над флангами донецького угруповання ворога. Наразі до Кліщіївки й Андріївки перекидаються найбільш боєздатні підрозділи ЗС РФ. Це вказує на недостатню кількість резерву окупантів і на те, що цьому напрямку вони приділяють не тільки військове, а й політичне значення.
У районі Кліщіївки тривають важкі бої. Зокрема, біля залізниці, якою росіяни отримують постачання. Залізниця перебуває під постійними артилерійськими обстрілами як Сил оборони, так і окупантів. Водночас росіяни повністю залізницю не контролюють. Противник намагається відновити втрачене положення, але успіху не має. Сили оборони продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.
Територію на південь від Бахмута розділено на два сектори: південно-західний та південно-східний. А розділяє їх траса 0513 – логістична артерія від Бахмута до тимчасово окупованої Горлівки. Збройні сили України взяли під вогневий контроль цей логістичний маршрут росіян – трасу Бахмут – Горлівка, яка знаходиться за 3 км від лінії зіткнення, – це робоча дистанція для українських мінометів та БПЛА.
Варто зауважити, що навколо міста Бахмут агресор зосередив на сьогодні 52 тисячі особового складу, майже 300 танків, понад 1000 броньованих машин, 150 артилерійських систем і більш ніж 120 РСЗВ. Крім того, ворог побудував там кілька ліній оборони, звів фортифікаційні споруди тощо.
Нова опорна лінія противника Миколаївка Друга – Одрадівка – Опитне. Таким чином, на Бахмутському напрямку ЗСУ вдалося перехопити стратегічну ініціативу.
Головна мета противника – спробувати призупинити просування ЗСУ до настання поганої погоди. Втім, навряд чи окупантам вдасться щось протиставити.
Мелітопольский напрямок
Сили оборони продовжують наступальну операцію. Зокрема, в районі Вербове Запорізької області витісняють противника із займаних позицій та закріплюються на досягнутих рубежах. Нагадаю, на цьому тижні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” Олександр Тарнавський повідомив західним ЗМІ, що українські воїни прорвали оборону у Вербовому Запорізької області.
Важкі бої точаться на південь від Роботиного, яке лежить на автодорозі з Оріхова до Токмака. Від Роботиного до цього основного логістичного хабу окупаційної армії приблизно 20 км. Далі відкривається шлях на Мелітополь. А це одна з головних цілей українського контрнаступу.
Під час боїв в районі села Роботине значні втрати в живій силі і техниці понесли підрозділи 810-ї бригади морської піхоти та 503-й мсп 19-та мсд ЗС РФ.
Днями в українському Генштабі повідомили, що Сили оборони мали успіх у напрямку Новопрокопівки та закріплюються на нових рубежах. Новопрокопівка знаходиться південніше Роботиного. Наразі ЗСУ взяли під свій контроль панівні висоти поблизу цього населеного пункту. Втрата цих позицій означатиме, що українські засоби ураження зможуть тримати під вогневим контролем значні території, включно з Токмаком.
Ситуація для ЗСУ ускладнюється високою насиченістю оборони ворога системами РЕБ. Зокрема, зафіксовано системи РЕБ “Мурманськ” та “Красуха”, які створюють перешкоди для роботи українських безпілотників, заглушують стільниковий зв’язок. Це унеможливлює координацію дій між нашими штурмовими підрозділами. На користь ворога працює й місцевість, на півдні та сході – це рівнина, все видно як на долоні. Крім того, рашисти стягнули на фронт чимало живої сили. Загальне угруповання росармії на Запорізькому напрямку налічує від 40 до 50 тисяч осіб.
росія побоюється наступу
За інформацією британської розвідки, Росія побоюється великих наступальних дій ЗСУ на Запорізькому напрямку. “Великий український прорив на Запоріжжі серйозно взяв би під сумнів життєздатність російського сухопутного коридору, що з’єднує Ростовську область Росії та Крим”, – інформує Міноборони Британії з посиланням на свою розвідку.
Про це свідчить передислокація противником своїх найбільш боєздатних частин із Херсонського напрямку на Запорізький – це насамперед підрозділи морської піхоти, Повітряно-десантних військ та 49-ї армії.
Крім того, на Запорізький напрямок у район Оріхова перекинуто підрозділи 22-ї та 45-ї бригад спецпризначення, плюс підрозділи 291-го мотострілецького полку.
Незважаючи на це, на цьому відтинку фронту ЗСУ ведуть бої на другій оборонній лінії росіян, відомої як “лінія Суровікіна” або “лінія Фаберже”. Другу назву вона отримала через високу вартість і розкрадання коштів під час її спорудження. Як свідчить практика, спрацювали корупційні складові на момент будівництва так званої “лінії Фаберже”. Її вартість – приблизно 300 млн доларів.
Нагадаю, “лінія Суровікіна” – це укріплені вогневі рубежі, ДОТи (довготривалі оборонні точки) з перехресним сектором обстрілу, а головне – обширні мінні поля. За даними британської розвідки, ширина мінних полів може сягати до 15 км. Для постановки мінних загороджень противник використовує новітні розробки ВПК, а саме – установки дистанційного мінування “Земледелиє”, які дають змогу вести мінування дистанційно, встановлюючи міни на шляху можливого просування ЗСУ.
Мінні поля прикриває ствольна реактивна артилерія ворога, вогонь коригується з допомогою дронів. Також працюють штурмова авіація та гелікоптери Ка-52. Свого часу повідомлялося про передислокацію 20 одиниць цих гелікоптерів у район Бердянська.
Крім того, до складу оборонної лінії входять інженерні огорожі, починаючи від протитанкових ровів до так званих “зубів дракона”.
Ця глибоко ешелонована система оборони з широкими мінними полями і протитанковими ровами була покликана прикрити територію окупованого Криму і узбережжя Азовського моря.
Варто зауважити, що, попри критику контрнаступу Збройних сил України, яка останні тижні звучить в західних ЗМІ, українські сили мають постійне стійке просування вперед. Незважаючи на всі заяви про уповільнений темп українського контрнаступу, події розвиваються більш ніж динамічно.
