Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

ВІЙНА

“Тероборонівці” розстріляли дітей, прийнявши їх за диверсантів, і втекли…

12-річного хлопця убили свої, сприйнявши за диверсанта

Історію досліджують журналісти Судового репортера.

24 лютого 2022 року із початком масштабного вторгнення російських військ на територію України сім’я Каріни Бельченко покинула столицю і тимчасово поселилась у Радомишлі Житомирської області, сподіваючись, що в родичів буде тихіше і безпечніше.

Але 7 березня у денну пору сина Карини 12-річного Даніїла убили свої, сприйнявши за диверсанта.

Даніїл із сусідським хлопчиком 9 років грався на подвір’ї. Дорослі були всередині будинку. А потім раптово пролунали постріли.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Згодом у звіті поліції буде написано, що стрільбу в приватному домогосподарстві відкрили близько 15 години. Військовослужбовець ЗСУ Олександр Юрко, використовував автомат АКС-74У, а член громадського формування (т.зв. територіальна самооборона) «Радомишльська варта» Віктор Ільченко — нарізну мисливську гвинтівку «Вулкан ТК 5,45».

«Почули, що хтось стріляє. Почалася паніка. Кинулися відкривати двері, а там стоїть людина з автоматом, каже: «Сховайтеся в хату, ми тут приїхали вбивати терористів», і закрив двері перед нашим носом. Дідусь почав у вікно кричати, що не стріляйте, бо там наші діти бігають, граються. Це, може, хвилин 5 пройшло від моменту, коли почали стрільбу і як нам відчинили двері, щоб ми могли вийти. Почали гукати Даню, а в дворі купа людей зі зброєю, в камуфляжі і незрозуміло, що тут роблять…», — пригадує мати.

Батько знайшов тіло сина за будинком, аж у сусідньому дворі. Очевидно, діти тікали. Другого хлопчика лише поранили.

Пізніше з’ясується, що представники «Радомишльської варти» разом із військовими виїхали за викликом місцевої жительки Кудряшової, яка повідомила, що бачить біля будинку, який розташований поруч, двох осіб у військовій формі та зі зброєю.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Сусідка, яка живе через хату. З 24 лютого ми там знаходилися і діти постійно гралися у дворі. У що гралися? У войнушки. Якісь ружья, автомати, вони бігали і гралися. Чому саме 7 березня вона повідомила, що побачила в камуфляжній формі, хоча протягом цього всього періоду бачила, що діти бігають… Не знаю, як це пояснити. Ми приїздили до батьків чоловіка і з нею ніколи не перетиналися», — розповідає Карина Бельченко.

Згодом жінка уточнила, що сусідка подзвонила своєму чоловікові і вже він викликав Варту.

«Мене цікавить ця бабулька. Ну їй 60 років немає навіть… Цікавить, чи вона на зло, може, щось зробила… Якщо якась ситуація, я 100 разів перепитаю сусідів. Якщо ходять чужі люди, то ми один одному дзвонимо, — каже місцева жителька. — Це були перші дні [війни], ми цих телефонів (телефонів варти — ред.) не знали ще. А вона й телефон знала. Як це могло бути? Чи не спеціально вона це зробила?!».

Мати опублікувала у Фейсбуці фото Даніїла у камуфляжній куртці

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Це за декілька годин до того, як його вбили. Він так зранку був одягнений. Ми з Києва приїхали і в нас не було теплих речей, не було де купити, це дідова куртка. Дідусь давав йому свою картку і він виходив на вулицю гратися. Куртка 50 чи 52 розміру. Син не виходив за межі двору», — пояснила вона.

Другий хлопчик, за словами жінки, був у флісовому костюмі коричневого кольору.

Підозрюваними в умисному вбивстві і закінченому замаху на вбивство групою осіб стали 48-річний Віктор Ільченко та 27-річний Олександр Юрко. За словами потерпілих, чоловіки, побачивши, що постріляли дітей, одразу покинули місце події на машині, але були затримані поліцією.

Суд помістив їх під варту без визначення застави. Однак на рішення подано апеляцію. Підозрюваний Ільченко вину не визнає і хоче для себе більш м’якого запобіжного заходу. Адвокат попросив для нього особисте зобов’язання. Командири військових частин клопотали віддати Ільченка на поруки.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

В апеляції у судове засідання принесли копію довідки з СБУ, що Ільченко є їхнім негласним співробітником і був скерований на Житомирщину для проведення певних захисних заходів. Судді апеляційного суду, побачивши довідку, вийшли до нарадчої кімнати, а, повернувшись, запропонували адвокату зробити перерву, щоб він доніс довідку про місце проживання Ільченка.

Потерпіла сторона сприйняла це як сигнал, що суд може звільнити підозрюваного на домашній арешт.

Засідання в апеляційному суді відкладено на 25 квітня.

Окрім іншого, в справі з’явилися грамоти і нагороди, видані Ільченку у 2014-2015 рр. від Сил спеціальних операцій і контррозвідки, СБУ.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Голова Житомирського апеляційного суду — Юрій Жизнєвський, колишній суддя військового суду Житомирського гарнізону. Після ліквідації військових судів у 2010 році його перевели в обласну апеляцію, де він працює і понині. У постраждалих є припущення, що колишній військовий суддя може впливати на те, щоб підозрюваного відпустили з-під варти.

Представник потерпілих Володимир Красовський каже, що справу розслідує поліція, хоча вона підслідна ДБР. Порушення підслідності може призвести до того, що в підсумку суд визнає докази недопустимими.

Коли сталася трагедія й Ільченко з Юрком сідали в машину, то очевидці нібито помітили всередині наркотики. Про це стверджує у своєму дописі у Фейсбуці і мати загиблого. Однак згодом поліція провела тільки особистий огляд підозрюваних, а машину не перевірила. Тому офіційно наркотики не вилучали. Аналіз крові затриманих також нічого не виявив.

«Зараз така ситуація, що важко з’ясувати, хто вбив, а хто поранив хлопця… Спочатку були прицільні постріли вгору, але все-таки в напрямку дітей. Загрози стріляючим не було. Діти злякалися і почали тікати. Вони їм пішли напереріз. Дитина ростом 1 метр 40 см, а інша нижча навіть. Із відстані 15 метрів були розстріляні. Кулі однакового калібру. Із такої відстані кулі досить сильно деформувались, бо це майже впритул стріляти по землі. Складно з’ясувати, хто саме застрелив. Треба декілька експертиз зробити», — пояснює Красовський.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Як переповідає представник потерпілих, підозрювані говорили, що помилилися і була погана видимість, хоча подія трапилась близько 15 години і є довідка гідромедцентру про ясну погоду. Підозрюваний Юрко, який є військовослужбовцем, начебто від первісних показань не відмовляється, а Ільченко вину заперечує. Однак потерпіла сторона цьому не вірить.

«Виходить, що Юрко (військовий ЗСУ, – ред.) був підконтрольна особа Ільченку (СБУшнику під прикриттям, – ред.), виконував його накази і йшов позаду. Якраз Ільченко був попереду і мав змогу зробити постріл, а в Юрка був обмежений центр обстрілу і треба взагалі з’ясувати, чи міг стріляти. Ільченко ще нібито має юридичну освіту і каже: «Ні, я тільки вгору стріляв, нічого не знаю і взагалі нікого не поранив», — розповів Красовський.

Адвокат Микола Врублевський називає підозру Ільченка необґрунтованою.

«Я потерпілу можу зрозуміти як матір. Але вона багато неправди каже. Оскільки йде слідство, я не можу розповісти все. Але події розвивались зовсім іншим чином — це те, що випливає з матеріалів справи. Поліцію викликав Ільченко (після пострілів у дітей — ред.), допомогу надавав Ільченко. Поїхали вони туди не просто так, а за повідомленням. У той час висаджувались диверсійні групи. Повідомили йому як керівнику штабу територіальної оборони. Діти були в камуфльованій одежі, у руках — автомати іграшкові. Але в страху очі великі… І розгледіти чи то бойовий автомат, чи… Ільченко взагалі не здійснив жодного пострілу.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Позиція не в тому, щоб уникнути відповідальності. Відповідно до експертизи, ця куля випущена не з гвинтівки Ільченка. Тому на даному етапі його перебування під вартою недоцільне. Не знаю, як будуть кваліфікувати. Але, на мій погляд, там навіть не буде умисного вбивства, хіба що необережне може бути. Враховуючи матеріали справи і воєнний стан. Я не вбачаю в діях ні одного, ні другого умисного вбивства», — сказав адвокат.

В Україні ще з 2000 року діє закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». «Радомишльська варта» зареєстрована у 2008-му саме як громадське формування з охорони громадського порядку. Законом передбачено, що такі формування створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, прикордонною службою, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У реєстрі юридичних осіб керівником Варти значитьсяколишній працівник правоохоронних органів, нині пенсіонер, Леонід Янович. У мирний час в організації налічували близько 100 добровольців.

Ще 8 березня, тобто наступного дня після трагедії, місцева влада повідомила, що «Радомишльська варта» відсторонена від охорони громадського порядку.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Через тиждень після загибелі підлітка на YouTube-каналі організації стали публікувати відеоролики, в яких заступник керівника Василь Огороднійчук розповідає про діяльність Варти. А саме, що з перших днів російського вторгнення організація долучалась до створення блокпостів, контролю порядку в місті, виконання завдань українських військових.

Він пояснює, що робота іде в контакті з поліцією і представників громадського формування залучають, коли поліцейські не справляються.

«Місцева влада згодом чомусь вирішила, що наша допомога їм непотрібна… Місцева влада вирішила розповсюдити інформацію, що така організація, як «Радомишльська варта», саморозпустилася чи її розпустив хтось. Ми не розуміли для чого це робиться… Ми хотіли вияснить це, звертались до місцевої влади з листом, щоб вони спростували цю інформацію. Пройшло два дні, ніхто не спростував, тому ми вирішили записать це відео, щоб ви розуміли, що ми працюємо», — йдеться у зверненні заступника керівника Варти від 14 березня.

Із сайту і сторінок у соцмережах видно, що наразі Варта займається волонтерством і гуманітарною допомогою.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Місцева жителька розповіла, що після цих подій, у формуванні, ймовірно, змінився керівник. «Зараз такий толковий… Першого ми ніде не бачили, не знали, де він і що», — каже співрозмовниця.

Публічних заяв з приводу загибелі дитини громадське формування не робило. Мати загиблого каже, що представники Варти з нею не спілкувались і не вибачались.

У «Радомишльській варті» нам ситуацію прокоментували досить лаконічно.

«Як Ви вже знаєте слідство триває, був проведений ряд експертиз. Ми не можемо коментувати більше ніж вже зазначалося, у тому числі і правоохоронними органами. Це чітко передбачено законами України», — повідомили в організації.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Ірина Салій, «Судовий репортер»

Кількість переглядів: 43,727 

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності