Вчора пізно ввечері, 30 серпня, на 92-му році життя помер останній Генеральний секретар ЦК КПРС (1985–91), останній голова Президії Верховної Ради СРСР(1988—1989). перший голова Верховної Ради СРСР (1989—1990), перший та єдиний Президент СРСР (1990—1991) Михайло Горбачов (2.03.1931 – 30.08.2022).
Про це повідомили ТАСС і РИА Новости із посиланням на ЦКБ.
У ЦКБ повідомили, що “сьогодні ввечері після тяжкої та тривалої хвороби помер Михайло Сергійович Горбачов”.
Горбачову у березні виповнився 91 рік.
Горбачов мав значний ряд нагород та почесних звань. Найвідоміша серед них — Нобелівська премія миру (1990).
Колишній глава протоколу експрезидента СРСР Володимир Шевченко заявив, що епоха Горбачова була “епохою надій”, а розпад Радянського Союзу став трагедією для нього.
Прикро, що багато украхїнців у соцмережах починають сумувати за Горбачовом і висловлювати свої співчуття, як за тим, хто розвалив СРСР. Але, чи зумисне він це зробив?
Нагадаємо, що цей колгоспник-вискочка із Ставропольського краю, що почав партійну-політичну кар’єру завдяки вдалому одруженню із Раїсою Максимівною Титаренко, яка зробивши самостійно власну успішну високу науково-партійну кар’єру, допомогла піднятися й чоловіку. А уже згодом він очолив СРСР у доволі молодому віці 54 років, чим, можливо, й пояснюється його невдале правління періоду дефіцитів, купонів і “сухого закону”, який показав свою руйнівну дію за 60 років до того у США. Хтось пише і говорить зупинку гонки ядерного озброєння і холодної війни, про дружбу і співпрацю Горбачова із Рональдом Рейганом та Маргарет Тетчер, але тут слід загадати ту безжальну критику, якій обоє останні його піддавали та кумедні анекдоти про Горбачова від екс-актора і жартівника Рейгана.
Дехто каже, що Горбачов припинив кровопролитну війну в Афганістані, – так, але до цього він був змушений економічною розрухою в СРСР, а війна забирала надзвичайно багато коштів…
Хтось приписує Горбачову заслугу у поваленні Берлінської стіни, але об’єктивні історики і незатьмарені дурманом Штазі західні німці знають, що Горбачов був противником цього, але змушенний був піддатися обставинам.
І на кінець Горбачову ставлять в заслугу розвал СРСР, який дав шлях до незалежності усім колишнім радянським республікам. Як можна ставити у заслугу людині її незграбне керування найбільшою і найбагатшою імперією в світі, що в результаті призвело до її розвалу? Хіба тільки саркастично? Згадаймо, як Горбачов незграбно, але намагався недопустити цього розвалу, як він намагався танками давити прибалтів, які першими у ті часи в СРСР стали на шлях незалежності – Січневі події у Вільнюсі, або штурм Вільнюської телевежі — події, що мали місце 8—13 січня 1991 у столиці Литовської РСР Вільнюсі; інтервенція — спроба вищого радянського керівництва військовими методами повернути Литву, яка ще у березні 1990 вийшла зі складу СРСР, проголосивши свою незалежність. Кульмінацією протистояння став штурм радянськими військами та спецпризначенцями вільнюського телецентру, під час якого загинуло 15 осіб — 14 з числа захисників телевежі, ще 900-1000 чоловік було поранено, також загинув один офіцер спецпідрозділу КДБ «Альфа». У Ризі в ті дні за таких же обставин 5 чоловік загинуло, 10 поранено. Подіям початку 1991 року передував 600-кілометровий «живий ланцюг», який 23 серпня 1989 року з’єднав Вільнюс, Ригу і Таллінн, тримаючись за руки, демонструючи єдність та бажання свободи разом з іншими учасниками акції, були й місцеві українці.
А до цього були: Карабаський конфлікт та Грузино-південноосетинський конфлікт 1987 року, Тбіліські події (1989), Придністровський конфлікт, події в Новому Узень (1989), Конфлікт у Ферганській долині 1989-90 рр., введення радянських військ в Баку ( Чорний січень), масові заворушення в Душанбе (1990), Бої в Єревані (1990)…
Наприкінці 1988 року Михайло Горбачов заявив, що «Харків — російське місто» (рос. «Харьков — русский город»)
Але, де у вищеописаному заслуга Горбачова, залишається незрозумілим, натомість тут чітко проглядається заслуга тих, хто всуперч всім таки зумів поставити біля керма партії та імперії цього молодого і недосвідченого, але дуже амбітного ставропільського партфункціонера…
P.S. Літом 1986 року мав можливість особисто бачити Горбачова в Ялті, можливо, це були хибні дитячі враження, але я там бачив лисого з плямою дядька в сірому костюмі… зверхнього і надмінного…
Підготував Тарас Боднар
P.S.S.Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас заявив, що останній лідер Радянського союзу Михаїл Горбачов, який помер у вівторок, був злочинцем, який віддав наказ про жорстоке придушення мирних протестів у Вільнюсі та інших місцях, повідомляє портал Delfi.
“Він був злочинцем, який наказав про жорстоке придушення мирних протестів у Вільнюсі, Тбілісі, Алмати, Баку та інших містах. Покаяння не було. Такі спогади, хоча про мертвих говорять або добре, або ніяк. Ну, не цього разу. Єдиний плюс у тому, що він підписав капітуляцію Радянського союзу”, – заявив Анушаускас.
