ВІЙНА

У Львові таких провокаторів судять, а в Івано-Франківську що?

Галицький районний суд міста Львова засудив уродженку Івано-Франківщини, яка в соціальних мережах закликала підтримувати армію РФ. Жінці призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

Про це йдеться у вироку суду в Єдиному реєстрі судових рішень.

Як зазначають у тексті рішення, уродженка Долини з початку повномасштабної війни на своїй Facebook-сторінці публікувала дописи, у яких виправдовувала та заперечувала агресію РФ щодо України. На той час жінка перебувала на території Росії.

Зокрема, 16 березня вона поширила допис, який підписала так: “Золотые слова аж до слёз. До конца и до победы. Идите, наши герои русские и чеченские солдаты. Бог Вам в помощь”.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Також у своїх текстах жінка просила російську армію “звільнити” Україну від “нацистів, бандерівців та фашистів”, а також публікувала власні фото з російським прапором та президентом РФ. У деяких постах вона писала, що “українські військовослужбовці самі обстрілюють цивільні об’єкти, щоб підставити російських і чеченських солдатів”, йдеться у вироку суду.

Під час судового засідання обвинувачена визнала свою вину та зізналася, що поширювала дописи та виправдовувала агресію РФ. Жінка розповіла, що з 22 жовтня 2021 року вона жила в Росії з чоловіком, з яким планувала одружитися. З її слів, усі дописи вона створювала під його тиском — чоловік погрожував життям її доньки. У вчиненому вона розкаялася та попросила суддю суворо не карати її.

Суд визнав жінку винною за ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України та призначив їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік. Жінка може подати апеляцію протягом 30 днів з моменту винесення вироку.

У мережах же обурюються надто гуманним вироком суду і малим терміном, згадуючи як з подібним ворожим елементом поступали у роки ІІ-Світової в улюбленому жінкою срср чи росії…

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Водночас в сусідньому зі Львовом Івано-Франківську чимось подібна особа замість бути притягнутою до відповідальності за свою явно антиукраїнську позицію примудрилася задурити голову правоохорнними органами, маніпулюючи чинним законодавством:

Отож, тут на редактора зачитаної Вами до дірок ґазети “За лаштунками” Тараса Боднара поступила в правоохоронні органи наклепницька скарга про “розпалювання ним “міжнаціональної ворожнечі”” (ст. 161 ККУ), бо, бачите, він посмів написати у мережі, що в дворі одного з будинків в центрі міста на його 9-річну дочку з її однокласницею дві старші жінки напали з криками, чому це діти розмовляють українською. І замість того, щоб правоохорнці за скаргу на свідомого українця, який під час війни із росією повідомив про здійсненя невідомими особами замаху на державну мову в центрі Івано-Франківська, притягти до відповідальності самого скаржника (як натякнули правоохоронці, ним є один немісцевий журналіст місцевого медіазасобу), їм довелося поморочити голову і собі, і редактору… Тож останній не став марнувати часу і звернувся до найкомпетентнішого органу щодо перевірки скаржника і його мотивів.

Як бачимо із відеосюжетів, які щодня виставляють у мережах, таких осіб, які кричать, що Одеса – це не Україна, і тому там треба патякати мовою окупанта, чи жінок, що в центрі столиці України нападають на діток, які стараються своїми сувенірами заробити для ЗСУ, осіб, які намагаються усіляко очернити свідомих українців, є дуже багато у суспільстві, яке не дуже охоче звільняється від вати в голові, чим свідомо чи несвідомо допомагають окупантам і віддаляють нашу перемогу. А правоохоронні органи замість того, щоб таких елементів відстежувати  і карати під час війни, зобов’язані займатися рутинними справами, передбаченими в законі мирного часу…

головне ФОТО ілюстративне

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version