У російської оборонки укладено контракти щодо експорту озброєння на 3 трлн руб. Реалізовано постачання більш ніж половини угод, заявив гендиректор держкорпорації “Ростех” Сергій Чемезов.
За його словами, основна частка контрактів припадає на авіацію (близько 40%) та техніку ППО (приблизно третину). Ще близько 30% складають замовлення на озброєння для сухопутних військ та військово-морського флоту.
Відомо, що більшість виробництва російської військової техніки напряму залежить від імпортних складових деталей. Але сьогодні, якщо вірити у ефективність світових санкцій щодо росії і в те, що країни-підписанти їх дотримуються, то російське виробництво уже мало б зупинитися, а орда повина б була битися над забезпеченням власної армії, воюючої в Україні, а не питаннями експорту. Та тільки цього чомусь поки не спостерігається…
російський військово-оборонний комплекс звісно не сидить в очікуванні того, коли західне ембарго та санкції його остаточно знищать, а всі контракти будуть розірвані і намагається знайти обхідні шляхи для збуту своєї зброї.
Про це також говорить публікація у рашиському ТАСС інтерв’ю з Атулом Ране (Atul Rane ), генеральним директором спільного російсько-індійського підприємства BrahMos, яке виробляє протикорабельні ракети, які більш відомі під російською назвою “Онікс”. І одразу необхідно зазначити, що подібні інтерв’ю, тим паче у рф, точно не даються, коли все добре.
- Французькі деталі на новому російському безпілотнику (фото), – як пояснить Макрон?
- На захопленій російській військовій техніці американські мікрочіпи?! – ГУР
Зокрема очільник BrahMos повідомив, що у січні 2022 року з Філіппінами був підписаний контракт на 375 млн доларів, за яким мають бути поставлені шість пускових установок берегового ракетного комплексу з необхідним запасом ракет. А тепер компанія буде намагатися вийти на нові ринки і нібито навіть веде активні перемовини.
Серед потенційних покупців ракет BrahMos були озвучені: В’єтнам, Індонезія, Малайзія, М’янма, ОАЕ, Саудівська Аравія, Оман, Бразилія, а також Чилі. Було уточнено, що покупцями ракет можуть стати виключно країни, які “підтримують дружні відносини з рф”.
- Нічого особистого, тільки бізнес, – банки США повернулися до торгівлі рособлігаціями
- Росія постачає нафту до США, а ЯК ЖЕ АМЕРИКАНСЬКІ САНКЦІЇ ПРОТИ РФ?
- Куди пливуть нафтові танкери РФ? – запитайте у США…
Також доволі цікаво й те, що компанія готова постачати ракети навіть у кредит, який може бути наданий, зокрема, Індією. Такий сценарій обробляється відносно М’янми та “багатьох інших країн”.
BrahMos-ІІ: пошук відмінностей з “Цирконом” потребує великої напруги
Слід зазначити, що поки BrahMos продавав ракети лише збройним силам Індії, яка саме для цього і створила спільне підприємство з рф у 1998 році і фактично за індійські гроші і була створена ракета “Онікс”. За словами очільника компанії зараз портфель замовлень від Індії складає 6 млрд доларів. Але у планах отримати інозамовлення ще на 2,5-3 млрд доларів на ракету BrahMos.
Нагадаємо, що за цей рік Індія принесла російській нафтогазовій промисловості $ 24 млрд прибутку.
Пуск BrahMos з берегового наземного комплексу
Також серед озвучених планів завершити ескізний проект BrahMos-NG, яка має бути вдвічі легшою за звичайну, її вага має становити 1300 кг, що дозволить Су-30 нести одразу п’ять таких ракет.
За планом до її льотних випробувань 2,5-3 роки, а виробництво через п’ять років. Проблема в тому, що гроші на її розробку ще необхідно отримати, а мова йде про 250-300 млн доларів. Але якщо гроші будуть знайдені, то вже після її виробництва портфель замовлень на неї складе, за словами очільника BrahMos, до фантастичних 50 млрд доларів.
Також компанія веде розробку вже гіперзвукової версії ракети BrahMos-ІІ, але навіть у компанії не вірять у її значний експортний потенціал.
Але за цими розмовами про “райдужне майбутнє” криється один вкрай важливий аспект. Спільна російсько-індійська компанія BrahMos може цілком стати для рф обхідним шляхом продажу ракет “Онікс” та ін.
Пуск BrahMos з Су-30 під час випробувань
Якщо Філіппіни, які вже розірвали контракт з рф на вертольоти Мі-17, приймуть аналогічне рішення щодо російсько-індійських ракет, це буде головним показником того, що цей шлях обходу санкцій заблокований. У випадку, якщо контракт буде виконаний, то можливо очікувати появу значної кількості аналогічних спільних підприємств, які будуть продавати нібито спільні розробки.
Водночас очікувати того, що Індія вийде з проекту BrahMos вкрай оптимістично, від цієї ракети залежить обороноздатність країни, а по друге, такі спільні компанії дозволяють вкрай ефективно обходити заборони щодо нерозповсюдження ракетних технологій.
