Виконавчий комітет ЛМР відмовив у наданні дозволу на перепоховання останків Миколи Кузнєцова, при цьому підставивши СБУ.
Виконавчий комітет Львівської міської ради розглянув рішення «Про розгляд питання перепоховання тлінних останків Кузнєцова М. І». Як повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, по цьому питанню місто звернулося до Служби безпеки України і профільних міністерств про надання роз’яснень, позаяк це вже виходить за межі повноважень міської ради. Враховуючи отримані відповіді було підготовлено рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання на Широкорєчєнському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі Російської Федерації тлінних останків Кузнєцова Миколи Івановича, похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у м. Львові.
«Ми вже розглядали це питання. Зважаючи на суспільний резонанс, зважаючи на те, що ці останки мають бути передані країні-агресору, і що це питання вже виходить за межі повноважень міської ради, було прийнято рішення звернутися до Служби безпеки України, до профільних міністерств, зокрема Міністерства культури, щодо їхньої позиції в цьому питанні.
Ми отримали відповіді. Зокрема, у листі від Міністерства культури йдеться: «У зв’язку з цим, в умовах російсько-української війни, яка триває, будь-які офіційні контакти України з державою агресором, у тому числі пов’язані з історичним минулим, є небажаними, оскільки можуть мати негативні суспільно-політичні наслідки. Тому розгляд питання ексгумації і передачі Російській Федерації останків Миколи Кузнєцова на даний час є недоцільним і передчасним».
Натомість Служба безпеки України, написала, що цю інформацію буде враховано при відновлені переговорного процесу стосовно повернення наших полонених, які утримуються на території Росії.
Тому, з огляду на ці відповіді, ми підготували рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання, враховуючи позицію державних інституцій”, — доповів Андрій Москаленко.
Нижче наводимо фотокопію справжньої відповіді СБУ, де служба повідомляє, що дане питання не у її компетенції, і жодного слова про те, “що цю інформацію буде враховано при відновлені переговорного процесу стосовно повернення наших полонених, які утримуються на території Росії”, як заявив заступник Садового.
Що за підстава чиновника?
«Якщо, завдяки цьому, ми зможемо отримати наших полонених з Росії додому, то будемо це враховувати», — наголосив тут же мер Львова Андрій Садовий.
Раніше саме Садовий подав цю абсурдну ідею, що порушує міжнародні норми прав людини, про обмін тлінних останків радянського диверсанта на українських полонених із Л/ДНР, коли родичка просить про дозвіл перепоховання Кузнєцова до Єкатеринбургу в РФ, яка офіційно не визнає своєї участі у війні на Сході України і тому українських полонених у себе начебто не має.
Натомість Садовому чудово відомо, що Міноборони та МЗС Росії (у Львові є Консульство РФ) ще у 2018 році виступили проти перепоховання зі Львова до Росії останків її “героя”, адже, залишаючись похованим в Україні, диверсант Кузнєцов навіть з того світу продовжує служити імперським цілям Кремля (регулярні провокації на могилі і т.ін.). Це доводить опублікований в російських ЗМІ документ:
ЧИТАЙТЕ: ДИВЕРСАНТ КУЗНЄЦОВ ПРОДОВЖУЄ ВОЮВАТИ З МОГИЛИ У ЛЬВОВІ, – МЗС ТА МІНОБОРОНИ РФ
Не будемо шукати в діях одіозного мера Львова співпраці та змови з ворогом, залишимо це для СБУ, але довкола могили Кузнєцова є якась таємниця, яку, наче Цербер, мабуть, й охороняє Садовий, який з 2006 року являється міським головою.
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ: Садовий не хоче чути вимоги українців – прибрати зі Львова прах диверсанта М. Кузнєцова
Інакше як пояснити вперте небажання Садового не проводити ексгумацію тіла Кузнєцова для передачі родичам для перепоховання? – Садовий проігнорував дозвіл на перепоховання Кузнєцова до Єкатеринбургу від 27 жовтня 2017 року Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій спільно з Інститутом національної пам’яті під головуванням тодішнього віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, яка комісія надала після відповідних консультацій із УСБУ та МЗС України; проігнорував числені звернення громадськості із вимогою прибрати з Пагорба Слави останки винуватця у смертях тисяч українців; затягував час із відповіддю, у звязку із чим родичі звертаються до суду, який своєю постановою зобовязав мера розглянути на найближчому виконкомі питання перепоховання; а на засіданні якого 7 лютого 2020 р. розгляд рішення переніс до часу отримання відповіді з цього приводу від Служби безпеки України і відповідних Міністерств, наче дозволу 2017 р. йому було не достатньо, і війни в 17-му ще не було?
ЧИТАЙТЕ: САДОВИЙ У ПИТАННІ ПЕРЕЗАХОРОНЕННЯ КУЗНЄЦОВА ПІДІГРУЄ МІНОБОРОНИ ТА МЗС РОСІЇ, – ДОКУМЕНТ
Водночас Садовий проігнорував іншу, більш реалістичну, можливість відмовити племінниці Кузнєцова у перепохованні праху її дядька, – провести ДНК-експертизу на підтвердження родинного звязку родички і праху. Адже, як звучало за круглим столом громадськості та телепрограмі, що цілком була присвячена питанню перепохованню Кузнєцова – в могилі може бути похованим невідомий німецький солдат чи ще хтось. Бо є розповіді, що Кузнєцова після війни бачили живим у британському таборі для військовополонених, а ще пізніше він буцімто написав листа львівському приятелю із капіталістичного Заходу, де працював на Мі-6 чи ЦРУ (доведено, що в часи ІІ-Світової і по її закінченню багато радянських розвідників і диверсантів було репресовано та ліквідовано, знаючи про це, дехто з них зумів перебратися до союзників).
Зважаючи, що мер Львова проігнорував таку пропозицію громадськості та істориків, можна припустити, що проводити генетичну експертизу нема кого?
Цікаво:
Найвідомішим кенотафом (порожня могила – гр.) у Європі вважається поховання володаря Валахії князя Влада ІІІ Дракула.
