Як повідомляється з російських інсайдерських телеграм-джерел, “Газпром” заявив, що із європейських газових сховищ відібрано вже 2/3 від обсягу газу, закачаного минулого року. Це не означає, що залишилося лише третина запасів, це означає, що відкачали дві третини кількості, яку закачували. Насправді сховища заповнені на сьогодні більш ніж наполовину, що дозволяє Європі загалом без проблем пройти зимовий сезон.
Європейці завзято проганяють себе через стрес-тест, з’ясовуючи свої можливості за суттєвого обмеження поставок газу з Росії. Газпром технічно може постачати більше, але немає заявок. Що означає саме політичне рішення самої Європи щодо обмеження.
Платять європейці за тест підвищеними цінами на спотовий газ (контрактний газ трубою йде за контрактною ціною, яка коливається, але в іншій закономірності, ніж біржові ціни). Мабуть, поки що експеримент визнається цілком успішним.
Парадокси глобального газового ринку в тому, що на ньому немає дефіциту, проте є сильні диспропорції, що й розганяє ціни, роблячи їх нестійкими. Європа у певному сенсі стала вторинним ринком по відношенню до китайського, оскільки саме китайці спровокували виникнення диспропорцій у зв’язку із серйозними дисбалансами у власній енергосистемі. Вони відбулися у вигляді розсинхронізації введення-виведення потужностей при реалізації енергопереходу: Китай активно реалізує програму ухилення від вугільної генерації на користь газової та відновлюваних джерел. Однак у зв’язку з гігантським масштабом заходів (тільки генерація на ВДЕ запланована в обсягах, що перевищують потужності всієї російської енергосистеми), і ціна помилки стає досить великою.
Тим не менш, передбачається, що Китай до весни цього року вирівняє диспропорції, що виникли до осені минулого року, що дозволить активно розпочати перекидання газу в Європу. Це відповідно почне знижувати ціну на газ. У всякому разі, поки що європейці виходять з цієї моделі. Очевидно, тому вони вважають за краще вибирати газ зі сховищ, який закачувався туди за низькими порівняно з нинішніми цінами. Зниження обсягів у сховищах їх не надто лякає – заповнювати їх європейці стануть, коли ціна на газ знизиться. Тож і політикою, і з економікою у раціональних європейців все у повному порядку. Політичне підґрунтя тут вкрай очевидне: шантажувати себе з боку Кремля тепер вони не дадуть. Навіть у досить проблемних умовах додаткових заявок понад обов’язкові контрактні обсяги Європа не вимагає. Парадокс, але саме для таких випадків Потоки і будувалися для закриття можливих дефіцитних періодів. Раптом виявляється, що потреба в них якщо не відсутня, то невелика. Інфраструктура, що є, цілком достатня. А якщо доля, що на підході розвиток азербайджано-турецького ТАНАП, середземноморського EastMed, зростання пропозиції ЗПГ, то путінська «енергетична наддержава» помирає, так і не народившись.
В принципі, все, як за підручником – якщо ви стикаєтеся з терористом або шантажистом, приберіть із рівняння його можливість вас лякати. І він виявиться ні з чим.
Путін так і не зрозумів, що сучасна економіка це коли ти продаєш технології та стандарти, а не сировину. Криль і планктон не може керувати тими, хто стоїть у харчовому ланцюжку вище. Коли їжа закінчиться, кити просто відкочують на інше місце. Але технології та стандарти — це зовсім інша країна, інша стратегія діяльності, інша психологія, зрештою. Отже, й інші люди. Поки що вираз «спустити в трубу» найкраще характеризує те, що роблять нинішні.
