Україна виконала рекомендації Венеціанської комісії й не буде більше змінювати закон «Про освіту» на вимогу інших країн. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час спільної з главою МЗС Румунії Богданом Ауреску прес-конференції.
Дмитро Кулеба запевнив, що більше не будуть змінювати цей закон, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн.
«Коли закон “Про освіту” був ухвалений, Венеціанська комісія Ради Європи висловила низку зауважень до нього, Україна внесла зміни до цього закону і виконала рекомендації Венеціанської комісії. Ми не плануємо більше змінювати цей закон, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн, але ми абсолютно налаштовані забезпечити імплементацію цього закону таким чином, щоб інтереси України і конкретно в цьому випадку інтереси Румунії були захищені», – сказав Кулеба.
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ: На “примусову українізацію” та адмінреформу скаржиться Нацрада румунів в Україні, – 5-колона Кремля?
Водночас він нагадав, що перехід на нову систему освіти для шкіл з мовою викладання національних меншин перенесений на 2023 рік, і ще є час, щоб забезпечити адаптацію.
«Україна налаштована вирішувати в дусі взаємної поваги до національних інтересів України та Румунії всі проблемні питання, включаючи такі чутливі, як питання національних меншин. Ми поважаємо позицію Бухареста щодо питань захисту прав національних меншин, я бачу, що Бухарест поважає позицію Києва в цьому питанні і ми готові вести діалог», – підкреслив очільник українського МЗС.
Нагадаємо, що Верховна Рада ще 25 квітня 2019 року ухвалила закон про українську мову. Закон передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов’язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вищих навчальних закладів, медичних працівників тощо.
Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.
Українську мають використовувати також у сфері обслуговування та охорони здоров’я, а також у підписах та маркуванні товарів і послуг. При цьому закон передбачає, що у сферах обслуговування та охорони здоров’я допускається використання іншої мови за бажанням клієнта чи пацієнта.
Згодом Венеціанська комісія запропонувала Україні переглянути закон про державну мову. У висновку комісії йдеться, що влада України повинна домагатися балансу в мовній політиці, щоб ця проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні.
На «дискримінацію» нового закону скаржились переважно румунська та угорська діаспори.
