У той час, коли вірменські війська атакують своїх нещодавніх союзників – російських “миротворців” у Нагірному Карабасі (без повідомлень про жертв), Турецький парламент розгляне питання відправки військ в Азербайджан – на затвердження парламенту представлений проєкт указу президента Реджепа Тайїпа Ердогана, який, скоріш за все, таки буде погоджено…
Документ посилається на спільну заяву щодо Нагірного Карабаху та вимогу Баку щодо формування Спільного центру Туреччини і РФ з моніторингу за режимом припинення вогню, повідомляє Анадолу.
«Місце Спільного центру буде визначено Азербайджаном. У центрі діятимуть військовослужбовці, а за необхідності і цивільні фахівці. Робота центру буде спрямована на забезпечення миру і стабільності на Південному Кавказі в світлі кроків щодо забезпечення територіальної цілісності Азербайджану, що відображено і в відповідних резолюціях РБ ООН і ОБСЄ. Відправка військ до Азербайджану також відповідає національним інтересам Туреччини», – йдеться в тексті документа.
Рамки місії і чисельність персоналу визначатиме Адміністрацією президента Туреччини. Відповідно до до статті 92-ї Конституції Туреччини, термін дії мандата визначено одним роком.
Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.
Отож спробуємо розібратися у цьому “дурдомі”, який називається витонченою політичною грою, що, як у комара відомо що:
– Ердоган підписав рішення парламенту про ввід турецьких військ на територію Азербайджану;
– Трансадріатиний газопровід TAP із Азербайджану в Європу розпочав комерційну експлуатацію.
Ці дві новини не лише на пряму пов’язані між собою, але й з Україною та геополітичним протистоянням між Росією та Європою. Так рік тому Туреччина та Азербайджан офіційно запустили Трансанатолійський газопровід TANAP, який суттєво сприяв зменшенню залежності Європи від російського газу.
Його потужність – 16 млрд кубометрів азербайджанського газу на рік (передбачається до 31). Ціна питання – $6,5 млрд.
Проходячи крізь Туреччину зі сходу на захід, він проходить після Азербайджану по території Азербайджану, Грузії і Туреччини, де з’єднується з Трансадріатичним трубопроводом (ТАР), який щойно запустили. Саме по території Товузского району Азербайджану проходить частина газопроводу ТАР, по трубах якого в Європу почав надходити конкурентний для Газпрому азербайджанський газ.
Офіційно війна почалася влітку на кордоні Товузького району Азербайджану і Тавузької області Вірменії, але, щоб бути точними, згадаймо про бакинських комісарів і Антанту…
ФОТО архівне, Баку, 1918 рік
Що значить експорт газу для Росії, пояснювати не треба, – це втрата європейського ринку газу.
Але ж Товузький район не є частиною Карабаху. Якщо так, тоді навіщо там воювати? Невже, щоб вивести з ладу азербайджанський газопровід?
Тільки азербайджанці розгромили вірмен. Росія ввела туди своїх “миротворців”, яких буцімто атакували без дозволу вірменські вояки, але жодного повідомлення про втрати. Туреччина (читай НАТО) теж вводить війська, які повинні захистити Трансадріатичний газопровід TAP, ну і виконати офіційну місію “для Галочки”… Хоча, хто така ця “Галочка” ми не знаємо… Можливо її прізвище Оон, чи ще як. Не суттєво.
Місія бакинських комісарів нехай через 100 років, але провалилася. Азербайджанський газ до Європи, Ердоган вже на південному Кавказі, а територія геополітики Раші суттєво зменшилася у географічному і фінансовому еквіваленті…
