Після того, як 27 січня в Дніпрі на заводі «Південмаш» солдат-строковик Артемій Рябчук відкрив вогонь по варті Нацгвардії з автомата Калашникова, внаслідок чого загинули п’ятеро людей, ще п’ятеро було поранено, а голова Нацгвардії Микола Балан подав у відставку, почали виявлятися доволі цікаві факти про дану військову частинуі керівництво Нацгвардії. Виявляється у цій частині за останні кілька років було скоєно і кілька вбивств і кілька “самогубств”, які такми зовсім не були, а 28 січня знайшли повішеним нацгвардійця цієї частини, який зник 20 днів тому і це в частині приховали… Отож про все попорядку:
Про дещо з них “За лаштунками” вже писала на своїх шпальтах.
- Що приховують Нацгвардія і в/ч, де служив солдат-вбивця з “Південмашу”?
- Міністр Монастирський підозрює психіатрів, а не “дідівщину” в інциденті зі солдатом-вбивцею у Дніпрі (+відео18+)
- Жертва розстрілу у Дніпрі прийшла до тями…
Розповідають, що у військовій частині №3021, де служив Рябчук, уже відбувалися подібні трагедії – два “самогубства” солдатів. Ще одне самогубство в Дніпрі нещодавно вчинив молодий нацгвардієць, який був учасником АТО:
Так у Дніпрі, де минулого тижня, 27 сычня, нацгвардієць Рябчук розстріляв товаришів по службі, вже наступного дня, 28 січня, в балці неподалік вулиці Космічної чоловік гуляючи із собакою знайшов труп повішеного нацгвардійця.
Про це, з посиланням на свої джерела, повідомляє “Дніпро Час”.
Смерть, заздалегідь, настала близько 20 днів до цього.
При собі у загиблого було посвідчення Нацгвардії та учасника бойових дій.
Іншою жертвою теж “суїциду” став 19-річний Мансур Вержаковський. Як з’ясувалося, його смерть сталася через два місяці після заступу на службу. Як стверджує слідство, Мансур позбавив себе життя пострілом у голову.
Батько загиблого чотири роки тому солдата, який страждав від тортур і помер у тій же військовій частині при «Південмаші», де влаштував розстріл Рябчук, у версію слідства не вірить, повідомляє ІА Страна. На цьому відео Рябчук розповідає, як розстрілював товаришів по службі.
А так описує вбивство свого сина, яке трапилось 4 роки тому, батько іншого солдата.
«У 2017 році мого сина призвали до армії. Туди він йшов з великим задоволенням, незважаючи на те, що мав можливість не йти. І вже у січні 2018 року його вбили – у цьому я абсолютно впевнений, хоча нам заявляють, що це суїцид. На момент смерті йому було лише 19 років.
Мого сина вбили через гроші. Ситуація була така: у військовій частині вони здавали телефони, їх видавали лише у вихідні. Зазвичай ми рідко могли нормально поговорити, та й син переконував, що все нормально. Якщо потрібно було терміново зателефонувати – солдати підходили до старшого та просили про це.
Незабаром у частині почалося найцікавіше. Син був офіційно працевлаштований оператором очисних споруд у лікарні. За законом, якщо він працює, йому мають сплачувати зарплату під час військової служби. Гроші надходили йому на карту ПриватБанку, яку він залишив удома. На ці гроші мріяв купити машину.
Але річ у тому, що повідомлення про зарплату надходили на його телефон. Звичайно ж, ми тільки потім зрозуміли, що ці старші виродки читали його повідомлення. Тоді у нього на карті було близько 10-12 тисяч гривень.
Пізніше моя дружина передала синові другу банківську картку на його потреби і прив’язала до свого номера телефону. Думаю, керівництво частини вже тоді почало вибудовувати план, як вибити з мого сина гроші. Вони вимагали, щоб він надав роздруківку про рух коштів у банку – їм було незрозуміло, чому на телефон повідомлення про нарахування грошей надходять, а на карті їх фактично немає. Найімовірніше, сина побили та карту просто забрали.
В останній день перед смертю він дзвонив і нервово питав: «Тату, що мені робити? Поговори зі старшим». Тоді зв’язок різко обірвався. Минає пів хвилини – знову дзвінок. Син сказав, що потрібна роздруківка з ПриватБанку й телефон вимкнувся. Наступного дня я дізнався про його смерть.
Мені сказали, що він нібито застрелився.
Але я маю фотографії, які підтверджують, що це було вбивство, а не суїцид, як нам кажуть. Слідство ретельно приховувало ці фото:
На кадрах видно, що рукавичка одягнута на кулак лівої руки, а автомат Калашникова розібраний без кришки механізму спуску. Так у варту неможливо заступати – будь-який військовослужбовець про це розповість.
Автомат Калашникова вважається найнадійнішим автоматом у світі. Тому кришка спускового механізму не могла впасти лише від одного пострілу.
До того ж, у протоколі огляду місця події навіть не було вказано місцезнаходження гільзи – слідча двічі казала, що вона взагалі не має гільзи.
І потім ми отримуємо експертизу, що кулю було випущено саме з його автомата. Або, наприклад, як доказ самогубства вони написали, що автомат лежить у нашого сина в ногах – це ще потрібно вигадати таке.
Подібних доказів, які заперечують версію слідства про самогубство, дуже багато. На тілі мого сина були сліди побоїв. Спочатку нам рекомендували якнайдовше не відкривати труну. Але на похороні сліди побиття почали виявлятися – синє око і губа, на лобі посиніла крапка, як від удару тупим предметом», – пригадує подробиці трагедії батько загиблого Мансур Вержаковський.
«Всю ситуацію покривав командир військової частини 3021 Олександр Щур.
Він ще на присязі створював собі алібі – постійно казав, що солдатам не знадобляться гроші. Зрештою сина через них і вбили. За моєю інформацією, Щура перевели в іншу частину. Я думаю, нашу ситуацію кришували на рівні керівництва Нацгвардії.
Справа про вбивство мого сина тягнеться вже чотири роки, її закривали вже кілька разів – ймовірно, це курували «зверху». Змінювалося дуже багато слідчих. Хоча я особисто спілкувався з Президентом Зеленським, ексгенпрокурорами Юрієм Луценком та Русланом Рябошапкою, показував їм фото. Вони розуміли, що це реальний факт убивства, і лише коли бачили фотографії, справу відкривали. Але військова прокуратура досі доказів навмисно не помічає та списує смерть мого сина на самогубство.
Мене дуже ображає, коли в ЗМІ пишуть, що в тій же військовій частині, де стріляв Рябчук, раніше вже були самогубства. Але насправді одне з них було вбивством.
Стосовно Рябчука скажу так: можете мене проклинати, але я вважаю, що нашого сина вбили, а Рябчук спрацював на випередження – щоб не грохнули його. Звичайно, ми співчуваємо сім’ям, чиї родичі загинули під час стрілянини попутно. Нехай вони вибачать мені за мої слова.
Але подивіться ще раз уважно відео: він недарма повертався добивати деяких людей – саме вони його й цькували. Впевнений, що Рябчука просто довели до такого стану.
Можу сказати точно: у Нацгвардії вбивають і катують людей, а потім списують на самогубство», – заявив Мансур Вержаковський.
Як ми писали, командування військової частини Національної гвардії у Дніпрі, де 27 січня відбулося масове вбивство, звинуватили у низці серйозних злочинів.
Нагадаємо, близько 4 години ранку 27 січня в Дніпрі на території Південного машинобудівного заводу 20-річний нацгвардієць Артемій Рябчук відкрив вогонь з автоматичної зброї по караулу військовослужбовців НГУ. В результаті загинули 5 людей, у тому числі жінка-працівниця заводу, ще 5 отримали поранення. Зловмисник зі зброєю та набоями зник.
Правоохоронці затримали нацгвардійця у Підгородньому Дніпропетровської області.
Рябчуку повідомили про підозру за ст.115 (умисне вбивство), ст. 408 (дезертирство), ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцями зброї та бойових припасів) ККУ.
Вчора, 28 січня, Кіровський райсуд Дніпра обрав запобіжний захід Артемію Рябчуку – тримання під вартою у СІЗО №4 на 60 днів без права внесення застави.
