Вірменсько-Азербайджанський конфлікт в міжнародній площині

У неділю вранці, 27 вересня, Вірменія і Азербайджан почали бойові дії і звинуватили один одного в ескалації насильства в Нагірному Карабаху.

За кілька годин Вірменія оголосила мобілізацію і воєнний стан.

Ближче до вечора Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про оголошення воєнного стану в країні з 28 вересня.

Вірменії неофіційно підтримку надає Росія, а в цей час президент Франції Еммануель Макрон просить президента Туреччини Ердогана не надавати підтримку зі свого боку Азербайджану. Хоча РФ у цьому конфлікті насправді грає на два фронти, також підігруючи Азербайджану та продаючи йому зброю намагається зберегти контроль над обома кавказькими країнами…

ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:

– Війна Азербайджану та Вірменії стосується нас більше ніж прийнято думати, – Клімкін

–  Франція закликає зупинити “імперські амбіції” Туреччини

– Корабель ВМС Франції “взламав” російську ППО в Криму, – fin de l’amour?

Деякі військові оглядачі, в т.ч. з Білорусі Ігар Тышкевіч, припускають, що з боку Азербайджану уже були задіяні турецькі ударні безпілотники і, судячи з усього, білоруський “Полонез”, оскільки точкові ракетні удари  буцімто завдавалися по тиловим об’єктам так званої Нагірно-Карабахської республіки.

ТАКОЖ ДО ТЕМИ:

– У конфлікті з Вірменією Азербайджан вже втратив полковника та генерала

– ВІРМЕНІЯ (СОЮЗНИК РФ) АТАКУЄ АЗЕРБАЙДЖАН

Це нова криза, в якій (якщо події не завершаться через добу-дві) будуть залучені відразу кілька глобальних і регіональних гравців. Як мінімум, Туреччина, Росія, США, Європейський Союз і окремо Німеччина.

Ця криза матиме наслідки не тільки в регіональній політиці. Вона вплине на події в Україні та в Білорусі.

Суть впливу – відгомони політичної розтяжки глобальний гравців. По Україні, в разі розвитку ситуації в Нагірному Карабасі, можлива більш різка позиція Туреччини з питання Кримських татар і безпеки в Чорному Морі. Не варто забувати і про початок співпраці Анкари і Києва у військово-технічній галузі.
Для білоруських політиків це теж суттєво, адже:
1. Задіяно “Полонез”, природно, в справі апаратура РЕБ, БПЛА та інша техніка, що продавалася Азербайджану.
2. Залучені Туреччина, Росія і ЄС. По Туреччині і РФ особливо цікаво, з огляду на активну співпрацю Анкари і Мінська, яку не поставлено на паузу після виборів.
3. Азербайджан – торговий партнер і продавець нафти для Білорусі.
4. Вірменія – партнер по ЄАЕС (Євразійський економічний союз), ОДКБ (Організація (Ташкентського) договору колективної безпеки).
5. І, нарешті, варто згадати “Мінську групу ОБСЄ”, яка за ідеєю працює для пошуку шляхів мирного врегулювання. Там Мінськ не тільки в назві. Білорусь – учасник групи.