Про це йдеться в розслідуванні міжнародного журналістського Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP).
Там зазначається, що цілий рік після вибуху в бейрутському порту 4 серпня 2020-го загадкою залишалося те, кому належала аміачна селітра, яка вибухнула. Вантаж прибув у столицю Лівану на судні Rhosus під молдавським прапором і з російсько-українським екіпажем у грудні 2013-го.
Журналісти стверджують, що їм вдалося з’ясувати: селітру на грузинській фабриці «Руставіазот» для продажу заводу з виробництва вибухівки в Мозамбіку купила компанія під назвою Savaro Limited, зареєстрована у Великій Британії. OCCRP каже, що саме українець Володимир Вербоноль — кінцевий її власник.
Сама фірма, зі свого боку, входить у міжнародний конгломерат компаній. Він займається постачанням аміачної селітри того типу, який використовується для виробництва вибухівки. Штаб-квартира цього конгломерату розташована у Дніпрі.
Мережа компанії Savaro
Журналісти OCCRP з’ясували, що компанії, які входять у цю групу, продавали аміачну селітру в африканські країни ще з початку 2000-х років.
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:
- Ізраїль підозрює про “Хезбуллу” у вибуху в порту Бейруту, а ось США… (+маса відео та фото+18)
- Чиновники-розкрадачі російської селітри врятували Бейрут від цілковитого знищення
- Заворушення у Бейруті, – люди вимагають покарання винних у катастрофі
- Був один громадянин України серед півтисячі загиблих від вибуху в порту Бейруту, – посол
- Масштабна пожежа в порту Бейрута, – через 40 днів після трагедії (відео+18)
У розслідуванні зазначається, що в серпні 2021 року в лондонському суді подали груповий позов до Savaro від імені Асоціації правників Бейрута і жертв вибуху в порту. Позивачі вважають, що така складна й заплутана система володіння була придумана господарями Savaro Limited саме для того, щоб уникнути відповідальності за неналежне зберігання небезпечного вантажу.
Юристи українських компаній, проти яких подали цей позов, у відповіді на запит журналістів заперечують будь-який зв’язок із вантажем селітри, який віз Rhosus, а всю відповідальність за вибух перекладають на владу Лівану.
У цій заяві також ідеться, що компанії Atlantis Corporation, Savaro та Dniprosoft, згадані в позові, працюють винятково у сфері IT, розробки програмного забезпечення та інтернет-маркетингу, а те, що одна з них на своєму сайті досі продає добрива — це «помилка одного з практикантів».
Нагадаємо:
4 серпня 2020 року в порту Бейрута стався надзвичайно потужний вибух, основною версією називають вибух 2750 тонн нітрату амонію (аміачної селітри), конфіскованих у 2014 році. Ймовірно, увесь цей час вибухонебезпечну речовину неправильно зберігали на складах.
Цей вибух називають одним із найбільших неядерних вибухів в історії. Загинули понад 200 людей, 6 тисяч зазнали поранень. Понад 300 тисяч залишилися без даху.
Розмір збитків від вибуху, за попередніми підрахунками, становить від трьох до п’яти мільярдів доларів. Але може бути й більше.
Більшість ліванців причиною катастрофи вважають корумпованість влади та недбалість чиновників. Після вибуху в ліванській столиці тисячі людей вийшли на вулиці. Вони вимагали покарати винних за вибух у порту. Під час протестів щонайменше 728 людей зазнали поранень через сутички з поліцією.
Після акцій протесту уряд Лівану оголосив, що йде у відставку в повному складі.
