Приєднуйся до нас

Що шукати?

За ЛаштункамиЗа Лаштунками

Події

А Собор МП, виявляється, був неканонічним, та й від’єднання не було ніякого…

В канонічному праві немає поняття просто “незалежна церква”. Є або автокефальна, або автономна, або внутрішній структурний підрозділ (екзархат чи округ) з правами чи без самоуправління.
1. Поки жодного документу я не побачив, де б був чітко прописаний змінений статус УПЦ відповідно до канонічного права. Немає і акту проголошення незалежності чи виходу зі складу МП. Тож, якщо це не автокефалія, то що? Якщо “структурний підрозділ з правами самоуправління”, то у складі якої з помісних церков? Якщо “автономія”, то так само – у складі якої з помісних церков? І як в УПЦ відтепер регулюватимуться канонічні і адміністративні відносини з керівними органами цієї кіріархальної помісної церкви? Чомусь я підозрюю, що вона називається Московський патріархат))
2. Щодо поминання чи непоминання московського патріарха, про це я вже писав напередодні Собору, тож відповідь рекомендую подивитись тут:
3. Щодо мироваріння і чи є воно ознакою автокефалії? Це взагалі не принципове питання. Після падіння Візантійської імперії, впродовж XV – XVII століть Київська митрополія, маючи статус автономії у складі Константинопольського Патріархату, користувалась правом самостійного мироваріння, а прерогативою київського митрополита було освячення мира. На це було надане благословення від Константинопольського Патріархату. Навіть після приєднання Київської митрополії до Московського патріархату ця традиція в Києво-Печерській Лаврі зберігалась аж до подій Першої світової війни. Право варіння мира за Київською митрополією було підтверджене навіть на Московському Соборі 1675 року. У Києво-Печерській Лаврі мироваріння здійснювалося в Благовіщенському храмі Митрополичих палат. З 1843 р. звершення чину мироваріння здійснювалось в Трапезній церкві Києво-Печерської Лаври (до речі, сосуди для мироваріння й досі зберігаються у музеї києво-печерського заповідника).
Останнє мироваріння у Києво-Печерській Лаврі звершувалося в 1913 році. 29 січня 1916 р. київський митрополит Володимир (Богоявленський) звернувся до Синоду в Санкт-Петербурзі з повідомленням про те, що в Києві мироваріння не буде звершуватися і просив дозволу надавати миро з Москви. Після відновлення в РПЦ патріаршества в 1917 р. мироваріння звершувалося тільки в Москві. Тож 27 травня 2022 р. вирішено поновити у Київській митрополії традицію, яка практикувалась у ній протягом століть існування у складі чи то Константинопольського, чи то Московського патріархатів.
4. Щодо відкриття українських парафій за кордоном, хотілося б побачити чіткі положення про їхній статус і в яких відносинах вони перебуватимуть від закордонних структур МП. Чи будуть це закордонні єпархії саме УПЦ, чи лише парафії з подвійним підпорядкуванням (УПЦ і МП)? Чи зможе УПЦ для опіки над українською паствою відкривати парафії, благочиння і єпархії на території Росії? І т.д.
5. Можу вітати готовність нарешті до діалогу, хоча, зрозуміло, це непростий шлях. Але якщо нарешті діалог розпочнеться, то це вже позитив.
6. Наразі прийняті рішення мені більше нагадують сценарій автономії 1941 р., коли в єпархіях не поминали московського патріарха, але його обов’язково поминав предстоятель самопроголошеної Української Автономної Церкви і таким чином зберігалась канонічна єдність з МП. Про цей сценарій я вже писав, див. позавчорашній мій пост: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5140617132723913&id=100003270304592
Але треба таки дочекатись публікації всього пакету документів вчорашнього Собору в Феофанії, щоб можна було робити остаточні висновки і твердження. З іншого боку, не можна не помітити позитиву у хоч якомусь зрушенні у напрямку унезалежнення від центру держави-агресора. Ці рішення були прийняті виключно завдяки наполегливості митр. Онуфрія, попри шалений спротив промосковського крила архієреїв. Якщо це тільки перший крок до повного унезалежнення, то це вже добре. Головне щоб цей крок не був останнім…
кандидат історичних наук, доктор теології

НАГАДАЄМО: 27 травня 2022 року у Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі (Феофанія) відбувся Собор Української Православної Церкви Московського Патріархату. Багато хто очікував від нього революційних рішень.

Собор розглянув питання церковного життя, що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

За результатами роботи ухвалили низку рішень, що викладені у 10 пунктах.

«Собор засуджує війну як порушення Божої заповіді „Не вбивай!“ (Вих.20:13) і висловлює співчуття усім, хто постраждав у війні», — йдеться у першому пункті рішення Собору.

Собор звертається до влади України та влади російської федерації з проханням продовжувати переговорний процес та «пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття».

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Виражаємо незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні», — заявили у УПЦ.

Собор також ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви. Проте, наразі нема пояснення як це буде відбуватися та який вигляд матиме новий Статут церкви.

Серед інших рішень обговорили питання самостійного мироваріння (це є ознакою автокефальності церкви), а також про дозвіл єпархіям самостійно розв’язувати питання власного життя в умовах війни, якщо погодження з Синодом неможливе. Також Собор розмірковує над створенням закордонних парафій для українських біженців.

Окремим пунктом йшлося про розкол в українському православ’ї. «Існування розколу Собор сприймає як глибоку болючу рану на церковному тілі. Особливо прикро від того, що останні дії Константинопольського Патріарха в Україні, наслідком яких стало утворення „Православної Церкви України“, лише поглибили непорозуміння та привели до фізичного протистояння», — наголосили учасники Собору і оприлюднили три пункти, які мали б залікувати цю рану. Показово, що цей пункт розписаний детально, на відміну від лаконічної незгоди із позицією патріарха кирила.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Водночас Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу митрополит УПЦ МП Климент (Вечеря) заявив, що УПЦ не розриває відносин та духовну єдність з РПЦ. Про це повідомили в РІСУ.

«Собор ще раз проаналізував ті документи, які визначали статутус УПЦ у попередні 30 років, і підкреслив, що її статус є статусом незалежним і самоуправним», — сказав він, додавши, що відповідні поправки було внесено до статуту УПЦ.

РЕАКЦІЯ РПЦ

У РПЦ повідомили, що їм не надходило жодних офіційних звернень від УПЦ МП про відокремлення, і Церква не може «реагувати на інформацію, що отримується з преси та інтернету».

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

На офіційному сайті РПЦ взагалі нема згадки про Собор УПЦ. При тому, що 27 травня у Москві відбувся Священний Синод РПЦ.

Проте перший заступник голови Синодального відділу Московського патріархату із взаємин Церкви із суспільством та ЗМІ Олександр Щипков вважає, що на такий крок УПЦ підштовхнув Держдепартамент США. І що рішення Собору — ні що інше, як розкол та оголошення автокефалії.

«УПЦ МП ухилилася в розкол. Всі канонічні норми порушені. Оголошення „повної самостійності“ — це оголошення автокефалії. Митрополит Онуфрій не використовує термін „автокефалія“, але оголошує про „відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві“. Мироваріння — головна ознака автокефальності, — впевнений Щипков. — 27 травня 2022 року Українська Православна Церква зникла. Замовник — Держдепартамент США».

РЕАКЦІЯ ПЦУ

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

У Православній церкві України заявили, що підсумки Собору Української православної церкви (Московського патріархату) «м’які та округлі» у формулюваннях, а оголошена незгода з патріархом Кирилом ще не означає розірвання зв’язків з Російською православною церквою. Про це у фейсбуці написав заступник голови Управління із зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).

«Не варто вважати, що із закриттям „Собору УПЦ“ та публікацією його постанов все завершилося. Насправді багато речей лише почались. Бо самі рішення написані так, що дають можливість їх інтерпретувати з точністю до навпаки: відділилися від Москви і зберегли єдність з Москвою. Тому в Москві одні хвалять рішення, інші — проклинають», — сказав архієпископ Євстратій.

Цікаво, що 24 травня відбувся Архієрейський Собор ПЦУ під час якого Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звернувся до Предстоятелів інших помісних Церков з проханням від усієї повтоти Православ’я засудити слова та дії Московського патріарха Кирила, який з амвону підтримує кровопролитну війну проти України.

«Саме тому і Архієрейський Собор Православної Церкви України звернувся до Вселенського Патріарха та Предстоятелів Помісних Автокефальних Церков з проханням осудити духовні злочини Кирила і позбавити його престолу, зокрема на підставі поширення єретичного етнофілетичного вчення про „русскій мір“ та поширення схизм серед православних (безпідставного розриву євхаристійного єднання та створення єпархій РПЦ в межах Олександрійського Патріархату)», — наголосив Епіфаній.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

РЕАКЦІЯ РЕЛІГІЄЗНАВЦІВ

Релігієзнавець Дмитро Горєвой назвав «гібридним» рішення Помісного Собору УПЦ МП про повну самостійність Церкви від Москви.

«Гібридне рішення. УПЦ МП так чітко не сказала (в документах) чи вони вийшли з РПЦ? Нагадаю, що фрази „самостійність і незалежність“ були ще у Грамоті Патріарха Олексія ІІ. Тоді казали, що це ще не автокефалія. То чому зараз раптом це стало автокефалією?», — про це він написав у себе на Фейсбуці.

Релігієзнавець Олександр Саган взагалі вважає, що Собор УПЦ МП — це успішна операція «прикриття», щоб стримати процес переходу громад.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Всі знають, звідки ці „чорні чоловічки“ і кому вони служать. Але вони зняли зі статуту свої „нашивки“ — а тепер доказуйте, що вони московські… Тим більше, що навіть самого Кіріла пожурили — не погодилися із ним (засудили за його підтримку і розпалювання війни, розірвали відносини? — та ні, просто сказали, що у них інша думка)», — емоційно прокоментував Олександр Саган.

«Якщо на найближчій літургії Онуфрія почуємо знову „господіна Кіріла“ то це МП, якби не маскувалися. Якщо „всіх патріархів правосланих“ — то УПЦ. Слідкуємо за цим, і далі все ясно і понятно», — просто і зрозуміло поясниврелігієзнавець та професор Юрій Чорноморець.

Кількість переглядів: 29,033 

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.
Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності