Однією із найдорожчих професій (найбільш оплачуваних) у США є “мозгоправи” або, як їх називають офіційно “психологи”, інколи – “психоаналітики”, яких не слід плутати із “психотерапевтами” чи психіатрами, психоневрологами, які мають медичну лікарську освіту і для цього довго вчаться, щоб у результаті отримувати стільки ж як перші, які здобули освіту на курсах…
Близько 15 млн. українців потребують психологічної підтримки, без неї близько 3 млн. ризикують отримати серйозні психіатричні розлади, заявив глава МОЗ України Віктор Ляшко.
Якщо врахувати, що 24 лютого населення України становило близько 40 млн громадян, то тепер заледве є 30 млн, а отже зі слів Ляшка виходить, що допомоги потребує кожен другий українець, а психом ризикує стати кожен десятий…
А це шалені гроші від Заходу у вигляді різних дотацій, грандів, благодійних програм і т.ін. Зважаючи на медреформу яку раніше провела в Україні місіс Уляна Супрун, втричі скоротивши у державі кількість спеціалізованих психолікувальних установ та лікарів, її колишній протеже Ляшко сьогодні отримує величезне поле для маневрування, дозволивши психологічною допомогою займатися усіляким громадським інституціям, як громадські і благодійні організації, фонди і т.п. з допомогою грандових програм і їм подібного. Окремо сюди слід додати тренінги для таких “спеціалістів”…
- Тисячі хворих на психічні розлади будуть блукати по Україні, – наслідки медреформи
- Трагедія у Кривому Розі – наслідок медреформи Супрун: закриття психлікарень (відео+21)
- Супрун втекла, злякавшись звернення до КСУ обмбудсменки Денісової щодо її медреформи?
З огляду на попередні дослідження і досвід інших країн, що постраждали від збройних конфліктів фахівці роблять висновок, що щонайменше кожна 5 людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я, а кожна десята відчує ці наслідки на рівні середньої тяжкості або важкої хвороби.
«З кожним днем кількість людей, які будуть відчувати наслідки для свого психічного здоров’я буде зростати. Навіть тих, хто зміг стійко перенести перші місяці війни, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни також може мати негативний вплив на психічне здоров’я. За нашими попередніми прогнозами на даний момент війни, надалі психологічної підтримки буде потребувати близько 15 млн українців, з них близько 3—4 млн потрібно буде призначати медикаментозне лікування», — сказав Віктор Ляшко під час представлення результатів проведеного експрес-аудиту послуг для охорони психічного здоров’я, які надають органи державної влади.
Міністр назвав наслідки впливу війни на психічне здоров’я, які надалі створюватимуть додаткове навантаження на систему охорони здоров’я:
- психічні розлади:
- спричиняють поширення серцево-судинних хвороб, діабету, артритів, астми, онко
- погіршують результати лікування хронічних хвороб та збільшують смертність від онкологічних хвороб
- особи з психічними розладами:
- учетверо частіше, ніж населення загалом мають розлади сну, що часто призводять до хвороб органів дихання
- більш схильні до куріння, складніше кидають згубну звичку та в середньому курять більше
- за наявності психічних хвороб падає частотність звернення до лікарів, увага до власного здоров’я та періодичність проходження рутинних обстежень, що призводить до пізньої діагностики хвороб та меншої успішності їх лікування
- ризик смерті від раку за наявності депресивних розладів зростає на 50%, а від серцевих — на 67%
- серед осіб з ПТСР поширені гіпертонія, стенокардія, тахікардія, інші захворювання серця, виразка шлунка, гастрит і артрит; ПТСР часто спричиняє ризикову поведінку, що призводить до зловживання алкоголем, наркотиками чи деструктивної поведінки та пов’язаних з ними наслідків
- у разі важких пережитих травм окремі ризики можуть наставати на 10—15 років раніше, ніж у середньому в популяції
За результатами наради в МОЗ створять проєктний офіс для координації міжсекторальної взаємодії міністерств та громадських організацій. Його завдання зараз:
- провести глибинний аудит ресурсів із залученням представників ВООЗ, на основі якого буде розроблена модель системи надання допомоги
- провести навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян швидких методик психологічної підтримки з урахуванням потенційного впливу війни на психічне здоров’я
- адаптувати до наших потреб мобільні застосунки ВООЗ, які даватимуть змогу робити самодіагностику та міститимуть техніки самодопомоги
- запустити комунікаційну кампаню для подолання стигми щодо звернення до психолога
МОЗ та всі залучені сторони приділяють багато уваги питанню психологічної допомоги і реабілітації українців зараз, щоб мати здорову націю в майбутньому.
Раніше НСЗУ роз’яснила, як українцям пройти реабілітацію.
