На засіданні Ради асоціації ЄС-Україна єврокомісар від Угорщини Олівер Варгеї вимагав внести до спільної заяви тезу про те, що в Україні утискають національні меншини, а також вимагав від Києва припинити роботу сайту «Миротворець».
Пропозиції Варгеї з’явилися в останній момент перед засіданням, що саме по собі суперечить звичаям ЄС, але єврокомісар категорично вимагав їх врахувати, стверджуючи, що його пропозиції є критично важливими.
Цього разу претензії угорської сторони стосувались не мови, і не освіти. Натомість єврокомісар вимагав від України припинити діяльність сайту “Миротворець”. Зокрема, Варгеї пропонував, аби Київ зобов’язався “розслідувати” чи то “переслідувати” в Україні тих, хто вчиняє незаконні дії «стосовно депутатів Європарламенту», а також «розкриття їхніх персональних даних».
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:
- Зняти санкції з телеканалів Медведчука вимагають “За майбутнє”, Партія угорців України, “Балогівці” і ОПЗЖ
- Угорський гімн замість державного Українського виконали депутати на Закарпатті (відео)
- Накладено судовий арешт на майно лідера “Партії угорців України”
- За заклики до сепаратизму в соцмережі закарпатець одержав три роки тюрми
- Керівник МЗС Угорщини У ДЕНЬ ВИБОРІВ в Україні агітував за “Партію угорців України”…
- Сіятро шантажує Україну НАТО через обшуки на Закарпатті і не коментує інцидент з гімном (відео)
Крім того, Україна мала визнати, що такі незаконні дії справді відбуваються і що це непокоїть як Київ, так і Брюссель.
За даними журналістів, на двосторонніх переговорах Варгеї взагалі був дуже агресивним, але коли дійшло до питання “Миротворця”, некоректність зайшла за межу. Українські учасники зустрічі згодом переказували колегам в урядовій делегації, що комісар доводив: в Україні “принижують” і навіть “знищують” представників угорської меншини.
В результаті узгодження підсумкової заяви Ради асоціації виявилося заблокованим. Українська делегація не погодилася на висунуті вимоги.
За даними журналістів, прем’єр Денис Шмигаль відхилив ультимативні вимоги Варгеї внести у спільну заяву саміту тезу, за якою Київ визнавав би переслідування меншин в Україні.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель, своєю чергою, наполіг, аби сторони знайшли компроміс. Саме тому сторони більше ніж на годину запізнилися на підсумкову прес-конференцію.
У підсумку з тексту вичистили згадки про те, що Україна визнає “притискання” угорців, заяву Ради асоціації погодили і політики вийшли до преси.
Вже на прес-конференції Варгеї заявив, що ЄС може й не погодитися на оновлення Угоди про асоціацію. Однак джерела журналістів кажуть, що реальної загрози немає.
Нагадаємо, 11 лютого у Брюселі відбулось засідання 7-ї Ради асоціації Україна-ЄС. Україна та Євросоюз розпочали роботу над оцінкою угоди про асоціацію.
Угода про асоціацію України з ЄС
- У 2014 році Європейський Союз і Україна підписали угоду про асоціацію, що стало початком нового періоду в розвитку відносин між ЄС і Україною.
- 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності в повному обсязі в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною з Європейським Союзом. До цього воно застосовувалося на тимчасовій основі з 2016 року.
- Угода є основним інструментом для тіснішого зближення України та Євросоюзу: вона сприяє поглибленню політичних відносин, посиленню економічних зв’язків та взаємної поваги спільних цінностей.
- Економічна частина Угоди, про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, надає Україні можливість для розширення торговельних відносин та економічного розвитку, оскільки відкриває нові ринки, сприяє адаптації законодавства, стандартів і регламентів у різних секторах. Останнє допоможе інтегрувати стандарти ЄС у ключові сектори української економіки.
