Поки США закликають союзні країни зайняти жорсткішу позицію щодо Китаю та називають КНР найбільшим зовнішньополітичним викликом, Київ поглиблює співпрацю з Пекіном. Україна підписала з Китаєм договір про будівництво інфраструктури, українські посадовці беруть участь в урочистостях з нагоди 100-річчя Комуністичної партії Китаю, а в “Слузі народу” заявили: обмінюються думками з китайськими комуністами щодо партійної роботи з населенням.
Про це занепокоєно пише пропагандистський рупор Вашингтону – “ГолосАмерики“
Аналітик Інституту досліджень зовнішньої політики Стівен Бланк вважає, що вектор на зближення з Китаєм є контрпродуктивним та демонструє непослідовність зовнішньої політики України. На його думку, такі кроки не допоможуть Україні у довгостроковій перспективі та викличуть незадоволення у Вашингтоні.
“По-перше, Китай відомий тим, що багато обіцяє, але мало виконує”, – каже Стівен Бланк. – “По-друге, це вже викликало негативну реакцію в певних колах у США. Україна залежить від Вашингтона набагато більше, ніж від Пекіна, а Пекін не буде особливо намагатись допомогти Києву. Тож я думаю, що це помилкова політика”.
Натомість колишній посол США в Україні Джон Гербст вірить, що Україна розуміє цінність відносин із США. Він допускає, що Київ може співпрацювати з Пекіном у деяких питаннях, але з чутливими темами, як-от з продажем “Мотор Січі” – українська влада не ризикуватиме.
“Це може дратувати адміністрацію США, але це точно не перетинає критичних американських інтересів. І у питаннях, де Україна може співпрацювати з Китаєм, при цьому серйозно не засмучуючи Сполучені Штати, вона може вирішити це робити. І хоча США це може не подобатись, тут це розуміють”, – міркує Гербст.
Дехто з оглядачів припускав, що через кроки в бік Китаю у Києві нібито намагаються натякнути Заходу, що Україна хотіла б бачити сильнішу підтримку у важливих для неї питаннях – зокрема щодо Північного потоку-2 чи членства у НАТО. Однак Джон Гербст таку теорію відкидає.
“Я розумію розчарування Зеленського щодо жахливої угоди Німеччини щодо “Північного потоку-2” і безглуздого рішення президента Байдена звільнити трубопровід від санкцій”, – каже дипломат. – “Але навіть з цими серйозними помилками, підтримка Німеччини та США є для України важливою. Китай не виступав проти накопичення російських військ у Криму та на кордоні біля Донбасу раніше цьогоріч. США і ЄС виступили”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Байден “зізнається” Зеленському, коли все уже буде скінчено – 30 серпня
- Росія визнає право України на вступ у НАТО чи ЄС, але цього не допустить, – Захід робить вигляд, що цього не розуміє
- На кого розраховані дифірамби зустрічі Байдена-Меркель у світових ЗМІ
- “Північному потоку-2” бракує ще якісь 48 км, а санкції США “призупинено”…
Експерт фонду Heritage Дін Ченг додає: якими б не були мотиви України, будь-яка китайська підтримка має свою ціну (так само, як до тепер мала її й підтримка США, що обійшлася Україні завершенням побудови Північного потоку-2, – ред.).
“Китайські інвестиції зазвичай не безкоштовні”, – переконує Ченг. – “Майже завжди тут є послуга за послугу. Китай проникне в саму ДНК української іфраструктури, і це суттєво обмежить опції України у майбутньому. Я можу зрозуміти, чому Україна хоче використати це, як важіль впливу, але довготривалий ефект є непевним і дуже небезпечним”.
Дін Ченг вважає, що крім доступу до української інфраструктури та технологій, Китай зацікавлений у поширенні свого геополітичного впливу. На його думку, Пекін прагне, аби в світі приймали поведінку Китаю щодо Тайваню, Гонконгу, Тибету, а також із інших контраверсійних питань. Ченг переконаний, що саме це стояло за історією про відкликання Україною підпису під заявою ООН про порушення прав людини у китайському регіоні Сіньцзян.
“Найпростішим, що можна зараз було отримати від Києва, було відкликання підпису. Але зрештою, буде інший тиск – чи щодо претензій в Південнокитайському морі чи поведінки Китаю де-небудь іще. І разом з тим, як Китай розширюватиме свої позиції в українській інфраструктурі, він ставатиме все менш ввічливим“, – каже Ченг.
Влада Китаю заперечила будь-який тиск на Київ, а в українському МЗС “Голосу Америки” з цього приводу не надали коментарів. Водночас Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна проводить консультації із західними партнерами та КНР, і надасть офіційну позицію щодо відкликання підпису під документом ООН згодом.
Стівен Бланк вважає, що поступки України – якщо вони були – ще більше розпалять апетит Китаю. “Для Сі Цзіньпіна та авторитарних країн, як Китай, така слабкість – це як кров для акули”, – каже аналітик.
На думку експертів, зближення України з Китаєм однозначно піднімуть протягом візиту Зеленського у Білий дім, що запланований на кінець липня. Питання в тому – чи зможе український президент втримати баланс між хорошими відносинами із Вашингтоном та Пекіном.
