Приєднуйся до нас

Що шукати?

За ЛаштункамиЗа Лаштунками

Політика

Померлого від інфаркту намагалися поховати як коронавірусного…

Кременчужанин помер від інфаркту, а його намагалися поховати як коронавірусного. Дізнавшись про його смерть, померла і його дружина. Про що повідомляє ІА ТелеграфЪ.

73-річний кременчужанин Микола Володимирович Г. помер від інфаркту, у нього два негативних аналізи на COVID-19, але його намагалися поховати як пацієнта, який помер від коронавірусної інфекції. Медики інфекційного відділення лікарні «Кременчуцької» без згоди родичів померлого віддали його тіло і паспорт легіонерам СКРП (комунальний спецкомбінат ритуальних послуг). На СКРП Миколу Г. зібралися поховати як померлого від COVID-19 – в спецпакет, в закритій труні, на спецдільниці, виділеному для поховання людей з коронавірусів. Синові вдалося витребувати у СКРП паспорт батька, зупинити спецзахоронення і домогтися нормальних похорону – адже результати розтину підтвердили, що причина смерті – інфаркт, а не коронавірус (остаточний діагноз).

Василь Г., син померлого, сказав журналістам: “Напишіть про це, може, це допоможе іншим людям“.

ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Батькові стало погано п’ятого, кашель у нього був серцевий, я сам сердечник, знаю такий кашель, у мене був, в грудях у нього горіло. Приїхала швидка, не знаю, чого вони його потягли в інфекційну. У нього серцевий напад був, я знаю, вони кардіограму зробили, цей зі швидкої дзвонив комусь, щось вони вирішували, сказали – це серце, а повезли в інфекційну! Навіщо ?! Хотіли врятувати, а виходить, віддали, щоб його там убили! Може, у лікарів страх перед цим коронавірусом, вони його всюди бачать, не знаю. А у нього інсульт до цього був, у нього руки тряслися навіть… В інфекційній його прийняли, а о восьмій вечора його там не стало. Мамі лікар зателефонував о дев’ятій годині, сказав, що батька не стало, начебто інфаркт. Потім легіонер цей дзвонив, сказав: ми займаємося похоронами, на 8 ранку в понеділок приходьте на Махорочну. Вони забрали паспорт батька на Махорочну. З яких переляку? На другий день ми поїхали по моргах шукати батька, чоловік знайомий документи перевірив, говорить: є такий, він з коронавірусом, запакований вже. Я кажу: як з коронавірусом ?! Ще ж результатів немає, вони сьогодні тільки будуть! Перший тест негативний, а батько вже запакований в кульку! Я давай дізнаватися, де його паспорт? З батьком паспорт був, ми його дома не знайшли. Чоловік цей подзвонив куди треба і каже: паспорт вже на Махорочній. Я поїхав на Махорочну, кажу: де батька паспорт? Вони мені: зараз до вас вийдуть. Я так розумію, до мене вийшов директор, каже: ми займаємося похоронами вашого батька, ми зробимо довідку в 4-й лікарні. Я кажу: а хто вас просив про це ?! Чому ви взяли паспорт батька і вирішили ховати? Він каже: за законом так положено. Я кажу: я вам давав дозвіл на поховання батька ?! Де його паспорт ?! Він петляє, каже, людина поїхала довідку робити, вас туди не пустять, а ми сьогодні будемо ховати вашого батька. Я кажу: з якого дива ви будете сьогодні ховати мого батька, якщо ще розтин не зробили ?! Сьогодні результати прийдуть, що немає у нього коронавірусу, а ви його, як собаку, хочете в кульку закопати, щоб ми навіть попрощатися з ним по-людськи не змогли ?! А потім що, руками розведете і до побачення? Кажу: паспорт поверніть і не займайтеся похоронами. Ви навіть результатів аналізів не дочекалися, результатів розтину не дочекалися … Години через дві приїхав, повернули мені паспорт, довідку вони не зробили. Я цьому кажу: так що виходить, якщо б на моєму місці пенсіонерка була якась, ви її чоловіка закопали б в кульку і все? Пудрою своєю засипали і закопали б! Хто вам взагалі дозволив дзвонити моїй матері і говорити їй, що ви його ховаєте ?!

Смерть Зої Михайлівни

Смертю Миколи Володимировича ця історія не закінчилася – дізнавшись, що він помер, померла і його дружина Зоя Михайлівна. Він помер п’ятого вересня, вона – шостого.

ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:

Ось що розповів їхній син Василь:

Мамі лікар зателефонував о дев’ятій годині, сказав, що батька немає, начебто інфаркт великий. Потім легіонер цей телефонував, казав, що похоронами вони будуть займатися. А через півтори години мамі погано стало, швидку викликали, повезли її в першу, в неврологію. Привезли, вона в приймальні лежала, а вони там бігали зі своїми папірцями, як кури, я вже почав з ними лаятися – робіть, кажу, щось, що ж вона лежить тут у вас? Потім лікарі підійшли, давайте, кажуть, підписуйте папери, що ви згодні на препарати для розрідження крові, ми з себе відповідальність знімаємо. Ми відвезли маму на каталці на КТ, вони кажуть: тут крововилив в мозок. Відвезли її в палату, крапельницю поставили, їй стало гірше, почала харчати, перестала нас пізнавати… і не стало її потім, це шостого. Виходить, і батько, і мати, грубо кажучи, в один день пішли…

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

А чи був коронавірус?

Зої Михайлівні медики не виставляли підозри на коронавірус. А у Миколи Володимировича, якому виставили підозру на коронавірусну інфекцію, обидва тести (ІФА і ПЛР) виявилися негативними – вірус SARS-CoV-2 у нього не знайшли. Фрагменти результатів лабораторних досліджень перед вами:

Результат аналізу крові

Результат аналізу змиву з носоглотки

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Микола Володимирович помер в лікарні, пробувши там менше доби. Було призначено розтин, син написав відповідну заяву. Патологоанатом, який проводив розтин, причиною його смерті вказав перенесений раніше інфаркт:

Таким чином, результати двох лабораторних досліджень і результати розтину підтвердили, що коронавірусної інфекції у померлого не було. Проте, якби його син не зміг зупинити поховання за коронавірусною схемою, Миколу Володимировича поховали б в закритій труні, в спецпакеті, засипаному сухим хлором, на окремій ділянці, відведеній для поховання пацієнтів з COVID-19. І його діти (їх шестеро) не змогли б навіть попрощатися з батьком.

Що кажуть медики

Залишилося без відповіді питання, чому медики не врятували Миколи Володимировича? Чому швидка повезла його в інфекційне відділення, і від чого його лікували в цьому відділенні – від позалікарняної пневмонії і коронавірусу або від інфаркту?

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

ІА «ТелеграфЪ” звернулася на кременчуцьку станцію швидкої допомоги з питанням, чому бригада швидкої повезла пацієнта в інфекційне відділення? Начмед Геннадій Стасенко так прокоментував ситуацію:

Виїжджала фельдшерська бригада, вона приїхала на виклик уже в захисних костюмах, виклик надходив через Полтаву, і Полтава сказала, щоб бригада одягала костюми, диспетчер повідомив, що у пацієнта задишка, слабкість, болі в грудях, ситуація неясна. Кардіограму пацієнту зробили, її можна підняти. На момент огляду у пацієнта фіксувалося прискорене дихання, вологі хрипи в легенях, сатурація низька, були ознаки пневмонії. Щоб точно поставити діагноз «пневмонія», потрібно зробити знімок, потрібні аналізи, швидка не може зробити ПЛР, це тільки в стаціонарі. Але якщо є підозра на пневмонію, відповідно до протоколів у нас маршрут один – пацієнта повинен оглянути лікар-інфекціоніст, тому його о 13.20 привезли до інфекційного відділення“.

«ТелеграфЪ» звернувся за коментарем до директора лікарні «Кременчуцької» Оксани Корлякової з такими запитаннями:

  • Чи оглядався Микола Володимирович в інфекційному відділенні кардіологом?
  • Який діагноз йому поставили?
  • Чому співробітники відділення не погодили з родичами померлого передачу його тіла і паспорта СКРП?
  • Чи достатньо лише підозри на коронавірус, що не підтвердженого результатами аналізів, для передачі тіла померлого лікарнею на СКРП для поховання його, як коронавірусного пацієнта?
  • Чи зобов’язана лікарня інформувати СКРП про результати двох аналізів на коронавірус по пацієнту, чиє тіло передано для поховання як коронавірусного?

На поставлені запитання Оксана Корлякова відповіла: -“Мої співробітники діяли згідно інструкцій. Більш детальні відповіді вона обіцяла дати на письмовий запит”.

Інструкція і спірні питання

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Що стосується передачі медиками лікарського свідоцтва про смерть та паспорта померлого до СКРП, дійсно є інструкція – рішення Кременчуцького виконкому № 613 від 17.04.2020 «Про затвердження Положення про організацію й проведення поховань померлих від коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». У розділі 3 «Порядок Дій ПРАЦІВНИКІВ закладів охорони здоров’я», п. 3.4, зазначено, що медики повинні передати лікарське свідоцтво про смерть і паспорт померлого від COVID-19 співробітникам СКРП. Але в цьому розділі нічого не сказано про порядок передачі тіла померлого СКРП. У рішенні №613 взагалі ні в одному розділі чітко не прописаний порядок передачі тіла померлого.

У розділі 4 «Порядок Дій ПРАЦІВНИКІВ КП СКРП», п. 4.1-4.4, лише зазначено, що саме співробітники СКРП отримують від медиків лікарське свідоцтво про смерть і паспорт померлого від COVID-19, і саме співробітники СКРП оформляють свідоцтво про смерть. Вони ж проводять поховання. Але як тіло потрапляє до них, інструкції немає.

І головне, – в розділі 4 зазначено, що співробітники СКРП проводять поховання пацієнтів, які померли від COVID-19. У випадку ж з Миколою Володимировичем, у СКРП не було офіційного підтвердження, що він помер від COVID-19, на день передбачуваного поховання у них не було навіть результатів розтину. Так на якій підставі СКРП збирався ховати Миколи Володимировича за спецсхемою, як коронавірусного?

Хто ж відповідає за паспорт померлого?

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Залишилося ще одне делікатне питання – паспорт померлого. У рішенні виконкому №613 не вказано, яка юр- або фізособа несе юридичну відповідальність за зберігання паспорта померлого. Не вказаний там і сам порядок зберігання. Адже паспорт померлого – небезпечний документ, він дає можливість провести різні фінансові та юридичні операції. В даному випадку, паспорт померлого більше доби перебував в СКРП – в суботу лікарня його здала, а в другій половині дня в понеділок син померлого його забрав. У зв’язку з тим, що в рішенні №613 не прописаний порядок зберігання паспорта померлого, «ТелеграфЪ» на засіданні виконкому 11 вересня поставив такі питання:

  • Яка фізична або юридична особа несе юридичну відповідальність за зберігання паспорта пацієнта, який помер від COVID-19, після того , як медики передали цей паспорт співробітникам СКРП і до отримання свідоцтва про його смерть?
  • Яким нормативним документом регламентується ця юридична відповідальність?

Мер Кременчука Віталій Малецький, прочитавши питання, сказав, що керівник міського відділу охорони здоров’я Максим Середа підготує детальну письмову відповідь, яка після одержання її буде опублікована.

Це важливі відповіді – адже мер регулярно лякає всіх другою хвилею епідемії коронавіруса. А значить, до цього часу кременчужани повинні чітко розуміти:

  • хто несе юридичну відповідальність за зберігання паспорта померлого;
  • чому його тіло передається СКРП за замовчуванням і без узгодження з сім’єю померлого.

Також потрібен документ, в якому чітко вказано, що спецзахоронення за коронавірусною схемою СКРП проводить лише для пацієнтів, чий діагноз COVID-19 підтверджений результатами аналізів і результатами розтину.

ТАКОЖ ДО ТЕМИ:

Поки ж маємо в Кременчуці ситуацію, коли різні підрозділи стверджують, що діяли за інструкцією, але в результаті вони не врятували від смерті ні Миколи Володимировича, ні його дружину Зою Михайлівну. І їх шестеро дітей за одну добу втратили в кременчуцьких лікарнях і тата, і маму.

Завдяки старанням дітей, їх батьки поховані поруч. Неможливо повірити, що їх не можна було врятувати.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Неможливо повірити, що померлого від інфаркту Миколу Володимировича засипали б сухим хлором і засунули  б в герметичний мішок саме по інструкції, а не з інших міркувань. Насправді це історія про смерть двох беззахисних людей похилого віку.

Інформація про стан здоров’я, вік померлого і фрагменти медичних документів використані в матеріалі за згодою його рідних.

Джерело: ТелеграфЪ

Loading

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.
Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності