4 вересня від єпархіального управління Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ була передана остання «партія» ретроавтомобілів з колекції світлої пам’яті великого мецената і благочинця владики Миколая Сімкайла.
На вимогу рідного брата владики Миколая – Василя, автомобілі були передані його синам – Володимиру та Назарові Сімкайлам.
Рідним передали 12 автомобілів, зокрема шість ЗАЗ-965, три автомобілі «Москвич», два – ГАЗ М20 (Побєда), і ГАЗ 21 (Волга). Разом із автівками передали й їхню документацію.
Також один з автомобілів, який належав до Сиротинця Святого Миколая у Коломиї, теж передали родині, оскільки дарунок владики Миколая ще не був документально переоформлений на благодійний заклад, повідомили «Коломийським ВІСТЯМ» у прес-службі єпархії.
Зазначимо, що раніше прикарпатськими ЗМІ повідомлялося про спробу Коломийського Правого сектора силовим методом заволодіти спадком покійного владики. В тому числі і його ретро автопарком…
Також слід нагадати, що за заслуги перед Коломиєю і єпархією ім’ям покійного владики було названо одну з вулиць міста та посмертно присвоєне звання почесного громадянина цього ж міста.
Враховуючи, що покійний владика Сімкайло мав не менші заслуги і перед Івано-Франківськом, громадською організацією «Поклик Нації» у серпні минулого року теж було запропоновано міському голові обласного центру та міським депутатам вчинити аналогічним чином, як це було зроблено до них у Коломиї. Виготовлення іменної пам’ятної дошки для цього організація взяла насебе, своїм коштом.
Як повідомив заступник мера Михайло Верес, 14 листопада того ж року на Комісії з питань перейменування вулиць навіть прийняли рішення рекомендувати виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради прийняти рішення найменувати вулицю, яка з’єднує вулиці Мельника і Бандери, іменем Владики Миколая Сімкайла (досі вулиця не мала жодної назви), але далі справа так і не рушилася з місця. Мабуть члени виконкому вважають, що покійний владика мало за життя притерпів за Україну і спричинився до розвитку міста. Або ж вони чекають, що хтось їм теж занесе тридцять тисяч доларів «на чай», як це ввійшло від недавнього часу у звички місцевих чиновників.
Отож, мабуть, правильно вчинив владика Миколай, що заповів свій чималий автопарк родині. Можливо, хоч вони шануватимуть пам’ять про нього…
Тарас Боднар