Омбудсменка Денісова просить КСУ скасувати медреформу Супрун, яка після цього несподівано заявила, що припиняє вести свою сторінку у соцмережі Facebook, а згодом так само раптово втекла до США, чиєю громадянкою вона є…
Окремі положення законів України у сфері охорони здоров’я й надання медичних послуг населенню, запроваджених з 2017 року, є неконституційними, переконана омбудсменка Людмила Денісова.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Конституційного суду України (КСУ) з поданням про визнання неконституційними окремих положень законів України, що стосуються сфери охорони здоров’я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров’я в умовах реалізації медичної реформи та подолання пандемії COVID-19. Відповідне подання оприлюднено на сайті КСУ у середу, 6 січня.
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:
- Українці просять місіс Супрун прихопити із собою ще бодай одного реХВорматора…
- Проба аудиту реформи місіс Супрун
- Студентам-медикам практична база не потрібна, – наслідки реформи місіс Супрун
- За смертю дитини від туберкульозу стоїть реформа місіс Супрун
- Ємець про роль місіс Супрун у його відставці та розвалі медицини
Денісова наголошує, що Україна виявилася не готовою до боротьби з пандемією COVID-19 ні організаційно, ні юридично, і, на її думку, одним із факторів, що нині ускладнює протидію поширенню коронавірусу, стали “певні законодавчі зміни, а також започаткована у 2017 році медична реформа”.
Нарікання на порушення конституційних прав
У поданні до КСУ омбудсменка вказала, на початку 2020 року перед Україною постав виклик боротьби з пандемією СOVID-19, через що уряд встановив карантин, який триває донині. “Очевидно, що більшість державних органів та служб просто виявилися неготовими ані організаційно, ані юридично і навіть психологічно до такого виклику. Складнощів протидії хворобі завдали і певні законодавчі зміни, а також започаткована у 2017 році медична реформа, що відбувається одночасно з реформами децентралізації і адміністративно-територіального устрою“, – написала Денісова.
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:
- Скільки убивств скоєно психічнохворими з початку року в Україні
- Трагедія у Кривому Розі – наслідок медреформи Супрун: закриття психлікарень (відео+21)
- Тисячі хворих на психічні розлади будуть блукати по Україні, – наслідки медреформи
Вона зазначила, що до неї як омбудсменки звертаються численні громадяни, конституційні права яких порушуються через протиепідемічні заходи. Так, їй вказують на незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я, просять допомогти відновити надання медичних послуг у повному обсязі, а також відновити діяльність всіх відділень та штатний розпис медичних працівників у конкретних медичних закладах. “Надходили також і звернення громадян, в яких, зокрема оскаржувалася заборона проведення закладами охорони здоров’ я планових заходів з госпіталізації; ненадання медичної допомоги без обов’язкового тестування на COVID-19 (…), що у подальшому призводило до значного погіршення здоров’я“, – вказує Денісова у поданні до КСУ.
Висновуючи, Денісова просить КСУ визнати такими, що не відповідають Конституції України, низку законодавчих змін, запроваджених в Україні у сфері охорони здоров’я з 2017 року.
Нагадаємо, з 2017 року, коли обов’язки міністра охорони здоров’я виконувала Уляна Супрун, в Україні запроваджено низку змін в медичній галузі, відомих як “медична реформа Супрун”. Запроваджені зміни неоднозначно сприймались в суспільстві: для одних Супрун була сучасною реформаторкою, яка радикально оновлювала українську медицину та могла спілкуватися із людьми зрозумілою мовою. Для інших, серед яких знакові для української медицини особи, – дилетантка, дії якої можуть призвести до остаточного руйнування й без того занедбаної вітчизняної системи охорони здоров’я.
Супрун виконувала обов’язки глави українського МОЗ до серпня 2019 року.