Угорська правляча партія “Фідес” Віктора Орбана залишила головну політичну силу ЄС – Європейську народну партію (ЄНП). Спершу однопартійці Орбана вийшли з групи у Європарламенті, а потім “Фідес” взагалі покинув партійну сім’ю.
Завершилася епопея, про яку активно говорили останні два роки і яка насправді тривала всі 10 років – від приходу до влади в Угорщині чинного прем’єра з авторитарними принципами.
Це розлучення стало логічним завершенням дуже давнього протистояння Віктора Орбана з брюссельським істеблішментом.
І це точно стало поразкою Угорщини, а не її тріумфом.
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:
- Європа не повинна піддаватися мережі Сороса, – лідер Угорщини і останній хрестоносець Орбан
- Ворог “ліберал-соросят” Орбан дивиться в бік Туреччини, Китаю та Росії
Адже, хай як “Фідес” не намагався переконати у зворотному, але вони не вийшли з найбільшої партійної сім’ї ЄС, а їх вигнали звідти, попри намагання запобігти цьому.
Водночас є усі підстави стверджувати, що Віктор Орбан хоч і веде інформаційну війну з найбільшою партією ЄС, але не палить мости з нею остаточно.
“Настав час сказати: прощавай!” – романтично написала у своєму Twitter одна з нинішніх фавориток Віктора Орбана та віцепрезидентка його партії “Фідес” з міжнародних питань Котолін Новак, додавши копію листа за своїм підписом на адресу керівництва Європейської народної партії. Згідно з ним, правляча партія Угорщини більше не хоче бути частиною найбільшої партійної сім’ї Євросоюзу.
Але попри те, що саме цей лист поставив крапку в 20-річній історії членства “Фідес” у ЄНП, це рішення мало суто формальний характер. Усе найважливіше вже сталося до того. Тривалий ланцюг подій та реакцій на них зробив неможливим перебування команди Орбана у цій групі.
Головною точкою неповернення стали події 3 березня. Тоді делегація “Фідес” заявила про вихід з фракції ЄНП в Європарламенті – відразу після того, як ця фракція змінила свій регламент, дозволивши призупиняти повноваження не тільки окремих депутатів, а й цілих національних делегацій у відповідь на порушення ними засадничих принципів групи ЄНП.
У цьому рішенні не було ані найменшої згадки про Угорщину, але всі розуміли, по кому дзвонив дзвін. Партія Орбана – єдина, до якої лунають такі претензії. Уже майже два роки, з березня 2019-го, повноваження “Фідес” у Європейській народній партії є обмеженими. Орбана не запрошують на неформальні партійні вечері, Угорщина не має права голосу при ухваленні загально-ЄНПшних рішень тощо.
Та попри це, команда Орбана весь цей час брала участь у розподілі квот всередині ЄС та у самому Європарламенті, у партійних дискусіях в ЄП тощо. На цьому фоні формальна втрата голосу – це дрібне, все одно Орбан і раніше у найконфліктніших питаннях за підсумками голосувань лишався у меншості.
Часом здавалося, цей дивний статус-кво задовольняє обидві сторони… але він не міг тривати вічно.
Проти партії Орбана об’єдналися буквально усі.
Для ухвалення змін до статуту фракції ЄНП було потрібно зібрати 2/3 голосів, а по факту їх підтримали 84% депутатів.
Орбан до останнього намагався зупинити цей крок. За кілька днів до голосування він особисто написав лист на ім’я лідера групи ЄНП Манфреда Вебера, де в традиційній для нього ультимативній формі пригрозив миттєвим виходом “Фідес” з групи в Європарламенті, якщо це рішення про зміну регламенту ухвалять – але і це не допомогло.
Досі подібної одностайності щодо засудження “Фідес” у ЄНП не було, хоча угорський прем’єр та його партія неодноразово мали відкриті конфлікти з партійною сім’єю ЄС чи її лідерами.
Чого варта лише жорстка рекламна кампанія проти колишнього голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера у 2019 році. Подібне тривало і надалі, включаючи постійний бруд в угорських медіа та особисті образи на адресу лібералів нинішнього президента ЄНП Дональда Туска та лідера групи в Європарламенті Манфреда Вебера.
“Гестапо”, “комуністична таємна поліція”, “люди Сороса”… У Віктора Орбана вже давно ніхто особливо не добирає слова щодо партнерів у Європейській народній партії.
Хоча так було не завжди.
Але слід не забувати, що християнська Угорщина однією з небагатьох в ЄС зберегла власну валюту-форинт, всупереч вимогам франко-германських лібералів досі не допустила на свої землі мусульманських мігрантів та виявляє спротив гендерно-ЛГБТшній політиці лібералів, і, як бачимо, попри критику з боку ЄС, еуропейські політики нічого не можуть з нею вдіяти.
Сьогодні Угорщина більше потрібна ЄС, а ніж ЄС Угорщині. Ще одного BREXIT-у ЄС може не пережити…
Тож до того часу, коли ЄС дозріє до прийняття в свої лави України, від нього може й нічого не залишитися?
