Орієнтовно москалі від 24 лютого з України вивезли, за різними даними, понад 500 тис. тонн зернових. У середньому вони вивозять 150-170 тис. тонн на місяць. Загалом перед початком повномасштабного вторгнення на тимчасово окупованих територіях було десь більше 1,5 млн тонн зерна.
У турецький порт зайшов корабель із краденим у Бердянську зерном, повідомив надзвичайний та повноважний посол України у Туреччині Василь Боднар.
За його словами, Офіс генпрокурора вже надіслав листа турецьким партнерам з вимогою вжити невідкладних заходів.
- У цій війні Туреччина переслідує власні цілі:
- Туреччина хоче “інспектувати” кораблі, що йтимуть в Україну, а не з неї…
- Захід і Туреччину більше хвилює доля українського зерна, аніж України?..
Нагадаємо, що раніше глава МЗС Дмитро Кулеба вже закидав Туреччині, що та допомагає рОсії перепродувати крадене в Україні зерно (Детальніше про роль Туреччини у справі українських зернових читайте нижче).
Анонси переговорів турецької сторони з президентами РФ та України про перевезення зерна – поки що лише попередні розмови, заявив радник голови ОПУ Михайло Подоляк в ефірі телемарафону.
За його словами, якщо переговори з Росією і будуть, їх ініціює Зеленський.
Днями президент “Османської імперії” Ердоган заявив, що збирається зробити армію Туреччини найсильнішою у світі, передає Anadolu.
На його думку, успіхи армії Туреччини в останні роки, зокрема, у сфері боротьби з тероризмом вже дають підстави включити її “до найсильніших армій світу”.
- Туреччина намагається домінувати між НАТО, ЄС та Сходом
- Ердоган не переносить критики і погрожує Греції “трагічним кінцем”
- Ердоган проти Фінляндії і Швеції в НАТО, як Угорщина проти України…
- В разі відкритої війни РФ та України Туреччина втручатися не буде
Росія краде українське зерно і вивозить його до інших країн, зокрема Туреччини. Про це на початку червня заявив посол України у Туреччині Василь Боднар. За словами дипломата, російські кораблі прямують із підробленими документами, у яких зазначено, що зерно не українське, а російське. Впродовж місяця Україна намагається добитися від турецької влади зупинити цей процес, але поки безрезультатно.
Тема продовольства є однією з головних у російсько-українській війні не тільки для сторін конфлікту, а й для усього світу. Блокада експорту зерна з українських портів Росією загрожує голодом країнам Африки. Про це заявив директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі.
Туреччина є одним з ключових союзників України, заявляє наша влада. Але ця країна, офіційно засуджуючи агресію Росії, продовжує співпрацювати з нею у різних сферах. Туреччина не приєдналася до міжнародних антиросійських санкцій, але водночас постачає, навіть дарує Україні безпілотники Bayraktar.
Отож, про обуридки із краденим в Україні зерном розповів в інтерв’ю ІА Главком посол України в Туреччині Василь Боднар:
До турецьких портів прибуває крадене з України зерно. Причому проблема не вирішується щонайменше місяць. Чому взагалі так сталося, що кораблі з краденим безперешкодно з окупованого Криму прямують до Туреччини?
Турецька сторона відповідає, що це приходять російські кораблі з російським зерном та російськими документами.
Ми зі свого боку почали юридичні процедури, залучили до цього нашу Генпрокуратуру, аби довести, що це не так. Наша прокуратура почала розслідування, ми вже передали перші пакети документів цієї справи турецькій стороні, щоби вони почали своє розслідування, встановили й притягнули винних до відповідальності.
Натомість станом на сьогодні жодного юридичного рішення, яке б зупинило цей потік кораблів, немає. На мою думку, відсутність результату може випливати з низки факторів. Складність та довготривалість розслідування цих злочинів в Україні, а отже, відсутність конкретних судових рішень у справах негативно впливає на взаємодію з турецькою стороною у сфері правової допомоги. Слід враховувати, що окупанти також намагаються всіляко приховати свої злочини, вдаються до підробки документів щодо портів відправлення та походження сільськогосппродукції, відключення навігаційних систем для приховання маршрутів тощо. Важливо провести лабораторні дослідження для встановлення походження зернових на основі відібраних зразків у портах Туреччини.
Нещодавно до порту Самсун прибуло судно «Сормовский-48», з імовірно краденою українською кукурудзою. Яке у вас є пояснення того, що турецька сторона не реагує на надані вами конкретні докази і які інші докази були би залізними?
Так, на тому кораблі 3 тис. тонн краденої кукурудзи. Реакція була – на підставі рішень турецьких органів влади розвантаження судна було призупинено на декілька днів. Ми пробували знайти рішення, аби притягнути порушників до відповідальності, хоч капітана, але турецькі правоохоронці не знайшли для цього підстав. Аргументи все ті ж – усі документи російські.
Очільник Директорату оборонної промисловості Ісмаїл Демір каже, що технічно важко встановити походження зерна, яке прибуває до турецьких портів. Які способи існують, аби вирішити проблему?
У документах, які росіяни надають, звичайно, доказів походження продукції ми не знайдемо. Документальні докази крадіжки можуть з’явитися, якщо власник краденого зерна звернеться до прокуратури чи суду із заявою, що росіяни у нього вкрали зерно. Про такі заяви мені не відомо. Що насправді відбувається на окупованих територіях ми також достеменно не знаємо. Але прокуратура Херсонської області і Генпрокуратура наполегливо збирають інформацію. Сподіваюся, що вони якраз сформують сильнішу доказову базу, ніж наші фотографії суден чи супутникові знімки.
Я також розмовляв з експертами. Вони розповіли, що є механізм встановлення походження зерна шляхом спектрального аналізу.
Але факт залишається фактом, росіяни, через свої фірми з Петербурга чи Краснодара оформлюють крадене зерно з Херсонщини і Запоріжжя як російське, а потім везуть його через окупований Крим.
Що заважає провести цей аналіз, як цьому може допомогти посольство? Результати спектрального аналізу можна буде використати як доказ у суді?
Мені говорили експерти, що цей спектральний аналіз може довести походження зерна. Я нещодавно мав відповідні переговори з турецькою стороною і мене запевнили у готовності усіляко сприяти у проведенні таких досліджень у портах Туреччини. Дослідження має бути проведено із залученням коштів та відповідного обладнання з боку західних партнерів.
Туреччина бере участь у переговорах щодо розблокування українських портів, аби організувати зелений коридор для вивезення нашої продукції. З іншого боку, маємо історію, де вірогідно Туреччина закриває очі на те, що до її портів росіяни доставляють крадене збіжжя. Чи можна Туреччину вважати надійним партнером?
Звичайно, Туреччина – партнер надійний. Ми переконувалися у цьому не раз. Окрім того, в їхніх інтересах відкрити наші порти. Бо те зерно, яке до них доходить, покриває тільки незначну частину потреб і турецької сторони, і тих ринків, які традиційно обслуговувалися турецькими трейдерами. Насправді, Туреччина і легально отримувала українське зерно. Між нами триває торгівля через українські річкові порти на Дунаї, тобто відбувається вивезення зерна невеликими кораблями.
Туреччину залучили до процесу розблокування наших портів представники ООН. Вони намагалися переконати росіян приєднатися. Наскільки я знаю, їм це не дуже вдалося, тому вони і залучили турецьку сторону. На це було три причини: це країна-сусід, це країна, зацікавлена у розблокуванні, це країна, яка має кращий шлях комунікації з РФ, ніж ООН. Тому у даному випадку Туреччина – надійний партнер.
Вихід з українських портів, моніторинг ситуації на морі, контроль кораблів координуватиметься ООН, можливо зі Стамбула, за умови якщо зелений коридор запрацює. Фізичний пункт контролю походження суден може бути й у відкритому морі.
Які ключові вимоги з боку України до такого посередництва?
Основним комунікатором формально є ООН, саме цій організації ми і передали наші пропозиції з розблокування портів. Врахувавши їх, ООН розробила остаточну версію, якої я, щоправда, поки не бачив. Але розумію, що основні елементи полягають у тому, щоби ми мали право виводити кораблі з наших портів до відкритого моря. Далі вони доходять до певного пункту і перевіряються Міжнародною місією на предмет наявності чогось забороненого, зброї, наприклад. Після перевірки ці кораблі слідують до пунктів призначення.
Країна-агресор наполягала на тому, щоби самій контролювати цей процес. Тобто вони намагалися скористатися цією ситуацією, аби посилити свої військово-політичні позиції. Нам це ніяк не підходить.
Турецька сторона підтримує план ООН і домовляється з Росією, щоби переконати її взяти цей план за основу і провести переговори у багатосторонньому форматі (Україна, Росія, Туреччина і ООН), аби точно узгодити хто, де й що робить.
«Росія краде в України до 170 тис. тонн зернових щомісяця»
На початку червня міністр сільського та лісового господарства Туреччини Вахіт Кірішчі заявив, що країна збирається купувати українське зерно зі знижкою у 25%. Це платня за посередництво?
Ні, це взагалі інша історія, яка не має відношення до посередництва. Вона про легальний механізм викупу зерна з території України на зовнішні ринки. Пропозиція щодо знижки обговорювалася раніше, щоби турецька сторона вивозила це зерно, використовуючи наявні механізми.
Вивезення через Польщу виходить занадто дорогим, треба додавати великі транспортні видатки, а це десь майже +40% від ціни зерна. Якби турецька сторона забезпечила своїми кораблями вивезення, наприклад, з портів на Дунаї, то це було би значно дешевше. Цю пропозицію турецькій стороні ми озвучили ще півтора-два місяці тому, тобто до переговорів щодо розблокування наших портів. Тут питання не тільки до турецького уряду, а й до трейдерів, за якою ціною вони будуть продавати зерно на ринки, адже вона постійно знижується. Чим ближче новий врожай, тим нижчою стає ціна на старий. Оскільки у нас обсяг великий, його треба реалізовувати швидко.
Які Україна має важелі тиску на Туреччину, аби вона таки звернула увагу на наші докази щодо краденого зерна?
Я би не вживав слово тиск. Тиск може бути зворотно пропорційним і перетворитися на засіб захисту, це точно конструктивізму не додаватиме. Для вирішення даного питання слід застосовувати комплексний підхід. Насамперед необхідно сформувати максимальну доказову базу, мати відповідні судові рішення у цих справах та активно взаємодіяти з турецькою стороною на різних рівнях для забезпечення виконання цих рішень. Питання трохи ширше, ніж просто зерно.
Ще такий приклад нашої співпраці з Туреччиною. Росіяни планували до 9 травня тут влаштувати урочистості свої, зокрема акцію «Безсмертний полк». Використовуючи юридичні механізми ми добилися того, що місцева влада заборонила їм проводити публічні заходи. Вони змушені були проводити їх закрито десь у своїх культурних центрах. Це свідчить про те, що Туреччина готова іти нам назустріч, але нам не слід перегинати. Нам же потрібні рішення. От над рішеннями ми і працюємо.
Скільки окупанти вже вивезли зерна із наших портів і скільки там ще залишається?
Орієнтовно вивезли, за різними даними, до 500 тис. тонн зернових. У середньому вони вивозять 150-170 тис. тонн на місяць. Загалом перед початком повномасштабного вторгнення на тимчасово окупованих територіях було десь більше 1,5 млн тонн зерна.
