ВІЙНА

Усі, хто говорив про неминучу відставку міністра оборони Резнікова – зрадники і провокатори?!

Розмови про відставку міністра оборони Олексія Резнікова та вірогідність призначення на цю посаду керівника ГУР Міноборони Кирила Буданова, має багато версій. Центральними з них є інформаційна кампанія рф, а також політична боротьба у владній команді. Про це журналістам розповів політтехнолог, керівник “Центру політичної розвідки” Олег Постернак.

На думку експерта, історія зі ймовірною відставкою Олексія Резнікова не має ґрунтовних характеристик, а лише «наповнюється чутками й підозрілими інтерпретаціями». Водночас, за словами аналітика, існує низка версій, чому на порядку денному виникло питання про зміну міністра оборони і чому було ухвалене рішення відтермінувати голосування з цього питання.

Перша версія – Олексій Резніков замкнув на собі окремий канал комунікації з західними партнерами, зокрема з військовою елітою країн Заходу. Комусь у владній команді це могло дуже не сподобатися.

Друга версія – інформаційна спецоперація. Аналітик нагадав, що перш ніж у «Слузі народу» заговорили про відставку, Резніков опинився по масованим інформаційним ударом. Про це свідчить низка фактів: «злив» у видання «Дзеркало тижня» інформації про корупційну схему в закупках продуктів харчування для Міноборони; публікація в «Українській правді» інформації про обшуки в будівлі екс-заступника міністра оборони Олександра Миронюка та обшуки у заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова; історія з «російським паспортом» Олександра Лієва, яка вкотре засвітила непрофесійність частини журналістського середовища України.

На думку Олега Постернака, усі ці події свідчать про те, що хтось дуже потужно і спішно «зливав» журналістам інформацію, щоб сформувати навколо Міноборони ареол корупційності, проблемності та непрофесійності.

Водночас, зазначив експерт, існують три умовні версії причин інформаційної атаки проти Міністерства оборони і його очільника.

По-перше, за цими зливами у ЗМІ може стояти російська агентура. Таким чином вона намагається усунути Олексія Резнікова, який результативно домовляється про збільшення поставок Україні західних озброєнь.

По-друге, до інформаційних провокацій можуть мати відношення представники країн Заходу, які хотіли б позбутися «токсичного» Резнікова, який начебто прикриває корупцію в Міноборони.

І третя причина, на думку Олега Постернака, має суто політичне підґрунтя.

«Інформаційний шум і розмови про відставку Олексія Резнікова можуть бути грою Банкової. Залежно від ситуації на фронті, рано чи пізно, ймовірно вже у другій половині 2023 – на початку 2024 року, в Україні відбудуться дострокові парламентські вибори. Тож Офіс президента міг вирішити створити певний майданчик для політичного старту Кирила Буданова в якості нового міністра оборони. Політична посада дозволяє більш активніше, ґрунтовніше та медійніше запустити політичну кар’єру, ніж посада керівника ГУР, що підпорядковане та перебуває в структурі Міноборони. Крім того, не слід забувати, що після війни електорат активніше буде підтримувати на виборах «партію військових» і Буданов міг би стати такою медійною політичною фігурою. Тому Олексій Резніков опинився в коловороті інтриг», – політтехнолог Олег Постернак.

Крім того, зазначив експерт, є версія про суто внутрішньополітичні причини ініціювання відставки Олексія Резнікова. Згідно з нею, існує серйозний конфлікт між Андрієм Єрмаком, креатурою якого є Резніков, та керівником фракції «Слуга народу» Давидом Арахімією. Аналітик зазначив, що є версія, за якою Арахамія поспішив і заявив про відставку міністра оборони без погодження з Банковою. І саме це на початку тижня стало ключовою причиною скасування голосування за відставку Резнікова.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Багато хто говорить, що у Банкової навіть не було голосів для відставки. Тому історія про начебто конфлікт між Арахамією та Єрмаком, це, скоріш за все, журналістський «вкид». Фактично депутати не підтримали б відставку Резнікова, тому потрібен певний тайм-аут для пошуку голосів. До того ж, слід таки дочекатися засідання Контактної групи у форматі «Рамштайн» 14 лютого, щоб закрити питання нової партії західних озброєнь», – додає політтехнолог.

Ще однією версією епопеї з відставкою чинного міністра оборони, Олег Постернак назвав бажання Офісу президента призначити на цю посаду Кирила Буданова і таким чином «змазати» призначення главою МВС Ігоря Клименка та головою СБУ Василя Малюка.

«Тобто, Банкова могла змінити очільника Міноборони і подати це як повне перезавантаження силової вертикалі. Тоді новий міністр більш прийнятно виглядав би у пакетному голосуванні, а в активістів, журналістів і політологів, не виникло б питання про політичні розрахунки. Тобто, цей політичний момент можна було б «змазати» у цій кадровій «обоймі». Однак це не вдалося через відсутність голосів за відставку Резнікова – вперлася частина груп монобільшості. Деякі депутатські групи усвідомили цей політичний розрахунок Банкової та відмовилися його підтримувати», – каже технолог.

І ще однією найбільш достовірною причиною скасування відставки Олексія Резнікова, політтехнолог Олег Постернак назвав питання: «Чи варто змінювати міністра оборони в умовах анонсованого великого наступу росії?». Експерт переконаний, що суспільство зараз не сприйняло б таку кадрову ротацію, адже для неї обраний не зовсім вдалий час. Крім того, зазначив аналітик, зараз «не той час, не ті політичні умови й обставини, які б дозволили новому міністру оборони підготуватися для старту великого електорального майбутнього».

Корупція в Міноборони і загроза відставки Олексія Резнікова

Нещодавно Міністерство оборони України опинилося в епіцентрі гучного скандалу через публікацію у виданні «Дзеркало тижня» статті про нібито закупівлю продуктів харчування за завищеними цінами.

5 лютого керівник парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що на наступному пленарному засіданні Верховна Рада відправить у відставку міністра оборони Олексія Резнікова і призначить на цю посаду очільника ГУР Міноборони Кирила Буданова.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Також Арахамія зазначив, що Резніков замінить Павла Рябікіна на посаді міністра з питань стратегічних галузей промисловості України.

Водночас, Олексій Резніков заявив, що ані президент, ані прем’єр-міністр, не пропонували йому очолити Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. За його словами, якби йому запропонували очолити це відомство, він би відмовився.

Резніков також зазначив, що піде зі своєї посади лише якщо таке рішення ухвалить президент Володимир Зеленський.

Однак у понеділок, 6 лютого, в керівництві фракції «Слуга народу» вирішили залишити Олексія Резнікова на посаді міністра оборони з двох причин.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Політичний експерт Костянтин Матвієнко зазначив, що ймовірна відставка Олексія Резнікова, не вплине на обсяги і графік поставки партнерами озброєнь Україні.

Партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній зазначив журналістам, що скандали і загроза відставки міністра оборони Олексія Резнікова, пов’язані з прагненням окремих структур узяти під контроль грошові потоки, які сьогодні проходять через Міністерство оборони.

Політичний експерт Олександр Кочетков вважає малоймовірною відставку Олексія Рєзнікова, оскільки президент Зеленський не любить розлучатися з людьми зі своєї команди, а в самого Рєзнікова немає можливостей обійняти бажану посаду міністра юстиції.

Нагадаємо, що американська сенаторка-республіканка Вікторія Спартц, яка найбільше заявляла про корупцію в Україні, зокрема Міноборони, і вимагала негайної ревізій і створення у Конгресі спецального “аудиторського” спецкомітету із республіканців щодо допомоги, що виділяється україні, днями заявила про завершення своєї політичної кар’єри з метою більше приділяти часу сім’ї і вихованю своїх дітей. Чи не ця жертва Спартц своєю політичною кар’єрою ціною за кадрові чистки в українському Мінобороні?

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version