Приєднуйся до нас

Що шукати?

За ЛаштункамиЗа Лаштунками

ВІЙНА

Німеччина та Польща насичені російською агентурою. Це найпотужніша зброя Путіна, – В. Гадовські у 2014

У Німеччині ми маємо справу з усім поколінням 68-го, яке контролювалося STASI, а зараз значною мірою перейшло під контроль російських служб, особливо зовнішньої розвідки. Єдина надія полягає в тому, що архіви 18-го відділу ДСС, тобто розвідки НДР на чолі з Маркусом Вольфом, майже повністю захопили американці, – попереджав ще у далекомк 2014 році Вітольд Гадовській в інтерв’ю для польський портал wPolityce.pl – письменник, журналіст-розслідувач, експерт спецслужб.

Ось, про що польський експерт розповідав і водночас попереджав ще тоді, коли ЄС мав прийняти Україну в свої члени вже наступного дня після перемоги Революції гідності без жодних зволікань, бо за це було заплачено кров’ю Небесної Сотні, втратою Криму і частини Донбасу та початком гібридної війни із Росією…

wPolityce.pl: Як ви оцінюєте введення Заходом санкцій, т.зв. «Третій рівень» у бік Росії. Це чергова гра видимості чи вчинок, який може фактично зупинити агресивну політику Володимира Путіна?

Вітольд Гадовський: Ми маємо справу з двома типами санкцій. Є санкції США, є санкції Європейського Союзу. Перші справжні. Американці не будуть обмежувати свої заходи – заморозять російський капітал і застосують реальні обмеження. З іншого боку, ставлення європейських країн є більш складним. Я не дуже розумію гру, в яку грає Ангела Меркель. Беручи до уваги місце в правлінні Nord Stream, газопроводу, побудованого де-факто здебільшого на російські гроші, агента STASI Маттіаса Варніга та колишнього канцлера Герхарда Шрьодера, ми бачимо, що нитки, що пов’язують великі німецькі компанії з російськими ресурсами та російськими грошима численні. Тому я не дуже вірю в щирість намірів Німеччини. Тому мені здається, що санкції, запроваджені Європейським Союзом проти Росії, будуть ілюзорними. Якщо нідерландська дипломатія не призведе до фундаментальної перевірки політики ЄС щодо Росії. Бо саме голландці, як це не парадоксально, сьогодні перебувають у передовій тих, хто буде охороняти санкції. Виявиться, що маленькі Нідерланди мають набагато кращу дипломатію, ніж Польща, у п’ять разів більшу.

СЬОГОДНІ ЗАХІД ЗНАЄ і МОВЧИТЬ про:

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Чому потрібно було 298 жертв пасажирського літака, збитого над Україною, щоб Захід дозрів, щоб посилити курс на Росію?

Серед іншого тому, що польської дипломатії не існує, а польська зовнішня політика, яка мала і має шанс пояснити Західній Європі суть режиму Володимира Путіна, цього боїться і не робить жодних заходів. Після 10 квітня 2010 року ми змогли створити міжнародну слідчу комісію, ми могли використовувати різні джерела тиску на Росію, щоб повернути уламки, чорні скриньки та захистити місце аварії. Ми цього не робили, навіть не намагалися. Це свідчить про масштаби падіння морального духу польської політики та польських політиків, які правлять. Їхнє ставлення не тільки бентежить, але й абсолютно ірраціонально. Людей, які вказують на нинішній російський режим як загрозу і кажуть, що їм слід остерігатися Росії, звинувачують у відсутності політичного реалізму та деяких фантасмагоріях. Водночас, як показали останні події, обережність щодо Росії була політичним реалізмом. З іншого боку, абсолютно нереалістичною політикою, яка провалилася, була політика зближення з Росією на чолі з Дональдом Туском, Радославом Сікорським та рештою нинішнього істеблішменту, дуже насиченого російськими агентами впливу.

Ви згадували про агентство раніше, коли говорили про німецько-російські відносини. Чи можна в цій шпигунській інфільтрації та в діяльності російських служб вбачати причину м’якої – принаймні поки, і зараз можна сумніватися, чи дійсно відбувся прорив – у політиці Заходу щодо Путіна?

Нещодавно я довго розмовляв із відомим російським дисидентом Володимиром Буковським, а кілька днів тому посварився з Юргеном Ротом, відомим німецьким журналістом-розслідувачем. Це дві людини, які мають абсолютно різні погляди на Росію, але мислять раціонально. Результатом цих обговорень стала заява, про яку я хотів би сказати з повною силою, що найсильніша зброя путінської Росії – це спецслужби і спецслужби. У росіян мало лінійних підрозділів, які повністю придатні до бою. Звичайно, їхньої сили може вистачити для Польщі, «примітивної», і, ймовірно, для європейського корпусу, якщо він коли-небудь збереться, але це занадто слабка армія, щоб протистояти Сполученим Штатам. Це декомпресована, деморалізована, розбита армія, в якій лютує наркоманія і в якій діють неформальні бандитські системи. Такою армією важко командувати, і така армія, зіткнувшись із сильним опором, може розчарувати своїх господарів. З іншого боку, російські спецслужби та агенти, особливо ті, які є агентами впливу, є сьогодні найпотужнішою зброєю Росії.

Які країни найбільш насичені російською агентурою?

По-перше, це країни, де працюють російські ресурсні установки, тобто Польща. Ми є країною першої лінії, коли йдеться про проникнення агентів, агентство впливу та використання старих агентів, що залишилися після PRL, або їхніх сімей, тому що так це робиться. Суть полягає в тому, щоб забезпечити спокій у районі, через який проходять сировинні лінії. Зовсім інша агенція діє в країнах, які ніколи не були під радянською та російською владою. Там великий акцент, особливо у Франції та Німеччині, приділяється розвитку агентури впливу. У Франції ситуація майже така, як описав Володимир Волков у своїй книзі «Монтаж». А в Німеччині ми маємо справу з усім поколінням 68-го, яке контролювалося STASI, а зараз значною мірою перейшло під контроль російських служб, особливо зовнішньої розвідки. Єдина надія полягає в тому, що архіви 18-го відділу DSS, або східнонімецької розвідки, очолюваної Маркусом Вольфом, були майже повністю захоплені американцями. Якщо сьогодні є інформація, що американці, кажучи просто так, шпигують за колами Ангели Меркель, ми повинні запитати себе, чому це так. І відповідь на це питання слід шукати в архіві Маркуса Вольфа.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Щоб успішно протистояти Путіну, потрібно спочатку ліквідувати російських агентів у західних країнах?

Це не так просто. Особливо агентуру впливу надзвичайно важко виявити та усунути. Тим не менш, англійці роблять це наполегливо протягом багатьох років. Щоправда, у них були нещастя, як-от «П’ятірка з Кембриджа» з Кімом Філбі на чолі, але вони можуть виявити це агентство і оприлюднити його. Такі «Кембриджські п’ятірки» вільно функціонують у Франції, Іспанії і особливо в Німеччині, де наразі вкрай активізована діяльність російської розвідки.

Розмовляв Єжи Кубрак

Loading

Реклама
Реклама

Популярне за тиждень

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності