Божевільні виходять на новий рівень – від транс-персон до транс-інвалідів, – пише на своїй сторінці відомий український філософ сучасності і політаналітик Сергій Чаплигін, і ось чому:
Жінка вирішила добровільно осліпила себе, бо вважає, що вона повинна була народитися сліпою – співчуваючий «психолог» залив їй у вічі засіб для прочищення труб, аби виконати її бажання, і тепер, за її словами, вона «щаслива, як ніколи».
– Ні, не шкодую. Вважаю, я мала народитися сліпою. Я собі подобаюсь такою, якою я зараз. Можливо, трохи неприємно згадувати про саму процедуру, але результат мене цілком влаштовує.
Раніше це мало назву «синдром порушення цілісності сприйняття власного тіла» (Body integrity identity disorder, BIID).
Нас же переконали, що коли людина хоче відрізати собі статевий член чи молочні залози, то це не розлад, а «трансґендерна ідентичність», яку необхідно підтримувати та захищати.
Тому транс-інваліди – наступний етап транс-божевілля, що крокує планетою.
«Нік з Единбургу хоче ампутувати собі праву ногу, бо відчуває «ніби відросла зайва кінцівка».
«Американка Джой вирішила стати сліпою і стала, бо психолог підтвердив, що сліпота – «мрія всього її життя».
«Хлоя із Солт-Лейк-Сіті – цілком здоровий чоловік, який намагається переконати оточуючих, що він паралізована жінка. Щоправда, іноді «вона» катається на двох ногах на гірських лижах, але суспільство має вважати, що це її захоплення».
«Професор Іллінойського університету Джон Бейлі вважає, що їхнє бажання щось собі відрізати сексуально мотивовано, вони відчувають потяг до людей з обмеженими можливостями, і самі хочуть стати такими ж».
P.S. Як там у Шекспіра в «Королі Лірі»?: «Таке наше століття: сліпих ведуть божевільні».
Після відео теж цікаве:
Тези на захист свободи:
1. Згадаймо відпочаткову сутність визначення ліберальної свободи (Д. С. Міль) – «свобода від», або «негативна свобода» (І. Берлін).
2. Сьогодні ж ліво-лібералізм переміг все, що міг перемогти – «свобода від» зараз дана нам за визначенням, як факт.
3. Відповідно сьогодні в глобальному світі (де в принципі, вже немає від чого звільнятися), «свобода від» виробила весь свій релятивно-творчий потенціал – оскільки звільнилася від усіх тих форм, які, так чи інакше, тримали індивіда в якомусь «невільному» стані на протязі історії (стани, релігія, сім’я…)
4. І саме в цьому проявляється негативна й чиста сторона liberty («свобода від»), – як свободи звільнитися від чого б то не було.
5. А від чого відтепер залишається звільнитися людству з точки зору всіх цих ліваків?
6. Від останніх форм колективної ідентичності. І вони виражені саме, як не дивно на перший погляд, в ґендерній приналежності.
7. Повірте мені – проблематика сексуальних меншин є не випадковим феноменом всієї цієї неомарксистської стратегії, – вона є її основою.
8. Їх логіка проста – «якщо людина не звільниться від статі, – вона залишиться в тоталітарному стані поділу з іншими людськими індивідами певної колективної ідентичності» (чоловічої або жіночої).
9. Відповідно, зміна статі – це не тільки право, але в майбутньому ще й обов’язок. Бо якщо людина не змінює стать, то вона, по суті, є не толерантною, бо цей індивід (чоловік або жінка) згоден/на на «рабське» та «тоталітарне» існування в рамках свого біологічного та статевого визначення.
10. А все, що випливає з liberty («свободи від») – є «свободою» людини від статі, вибору громадянства, місця проживання, професії, релігії…
11. І це є логічним етапом «свободи» від статі (причому невдовзі багаторазової зміни – оскільки індивід починає звикати і впадатиме в «ґендерні тоталітарні рамки»).
12. Але і це ще не межа! Залишається остання не подолана колективна ідентичність – приналежність індивіда до людини. Відповідно їм потрібно подолати людську ідентичність – яка теж є в кінцевому підсумку тоталітаризмом з точки зору неомарксистської логіки.
13. Тому подолання ґендерної та людської колективних ідентичностей – для них це вже просто деталі…