Українська компанія Pulsar Expo створила перший і поки єдиний у світі автобус-позашляховик Torsus Praetorian.
В Європейському Союзі, де автобус завершує сертифікацію, нема категорії “автобус-позашляховик”. Європейському органу сертифікації довелося подати до Єврокомісії запит для відкриття нової категорії.
Зараз Pulsar Expo перебуває на стадії переведення автобуса в дрібносерійне виробництво. Уже зібрано вісім машин, ще 17 — у процесі складання.
Паралельно компанія веде переговори з представниками автозаводів США, Туреччини та України про запуск серійного виробництва. Запити на автобус надійшли із США, Австралії, Канади, Грузії, Бангладеш, Нової Зеландії.
Компанію Pulsar Expo у 2014 році заснувало українське подружжя Вахтанг Джукашвілі та Юлія Хомич.
Вахтанг — виходець з автомобільного світу. Був корпоративним продавцем автомобілів, консультував галузеві компанії, займався конверсією авто. Юлія — юрист у сфері міжнародного права. Працювала у великих юридичних компаніях, потім заснувала свою юридичну фірму.
Разом же подружжя заснувало Pulsar Expo. Компанія займається поставками спеціальних автомобілів у рамках міжнародної технічної допомоги.
Клієнти компанії — структури уряду США, зокрема, Державного департаменту (Регіональне бюро підтримки закупівель, посольства США) і Міністерства оборони США. Крім того, клієнтами компанії є структурні підрозділи Організації Об’єднаних Націй.
Уряд США та ООН регулярно проводять тендери на поставку технічної допомоги в різні країни. Pulsar Expo бере участь у таких тендерах і перемагає. За підсумками 2016-2017 років компанія уклала контрактів на загальну суму понад 20 млн дол.
“Ми поставляємо будь-які транспортні засоби, крім гусеничної техніки, — розповідає Вахтанг. — Крім того, ми часто проводимо конверсію транспортних засобів. Звичайна вантажівка мало кому потрібна. Ми робимо багато надбудов, наприклад, збираємо ремонтно-евакуаційну вантажівку, колісний екскаватор. Це досить складна та специфічна конверсія, і ми цим займаємося”.
Ідея створити автобус-позашляховик виникла в результаті аналізу запитів клієнтів Pulsar Expo. Географія поставок автомобілів компанією передбачає країни, де слабо розвинена інфраструктура.
“Коли донорські організації замовляють п’ять позашляховиків, які повинні їздити в колоні з пункту А в пункт Б, ми розуміємо: це зроблено тільки тому, що у них нема технічного рішення, — пояснює Вахтанг. — З точки зору експлуатації п’ять позашляховиків — це невигідно”.
Крім державного сектору, українці контактують з компаніями з видобутку нафти і газу. Там популярні вахтові автобуси, зроблені на базі вантажівок. Вони автобуси жахливої якості, але альтернативи нема.
Є попит на автобуси-позашляховики з боку видобувних компаній з Канади та Австралії. Великі кар’єри розташовані на значній відстані від місця проживання робітників, і людей треба туди возити.
Втім, у Pulsar Expo не мають наміру обмежуватися форматом автобуса. У компанії вже відчувають попит з боку Грузії і Нової Зеландії на скайбаси — позашляховий транспорт для перевезення груп лижників з екіпіровкою.
Бангладеш хоче купити 105 автобусів-позашляховиків, у тому числі — в модифікації “швидка”. Це єдина техніка, якою можна перевозити до 12 важкопоранених у лежачому положенні в умовах повного бездоріжжя. Там це актуально з урахуванням частих повеней і землетрусів.
У США українці бачать великий потенціал в сегменті кемперів.
“Коли людина купує кемпер, вона хоче трохи свободи. На кемпері люди їдуть у ліс або в гори. Так, у тебе більше свободи, але все одно ти обмежений колісною формулою 4х2 і недоліками великого автобуса. Ми ж пропонуємо свободу в максимальному варіанті, який лише може бути”, — каже Вахтанг.
Побачивши, що ніша перевезень по бездоріжжю зайнята позашляховиками і переробленими вантажівками, українці вирішили створити автобус-позашляховик.
За словами Юлії, відмінність переобладнаної на автобус вантажівки від автобуса-позашляховика у тому, що переобладнання — це завжди компроміс. Torsus Praetorian від початку побудований як автобус-позашляховик.
Принципова відмінність Torsus Praetorian у тому, що обшивка кузова не металева, а виконана з композитних матеріалів. Вони легші за метал, дозволяють робити ширший спектр форм, але найголовніше — композитні матеріали не іржавіють.
Це особливо важливо, враховуючи важкі умови експлуатації. Дороги посипають сіллю, часто на дорозі зустрічається дрібний щебінь, який руйнує покриття металу, що призводить до появи іржі.
Автобус створений з чистого аркуша: подружжя замовило закордонному дизайнеру розробку ескізу. Від нього відштовхувалися під час розробки.
Виробництво автобуса, як і будь-яке інше автомобільне виробництво, — це своєрідний конструктор: машину збирають з готових компонентів. Усі вузли зроблені на заводах країн ЄС і США. Більшість агрегатів — двигун, шасі, коробка передач, гальма — виробництва MAN.
Однак внесок української компанії в розробку автобуса все ж суттєвий. “Дизайн автобуса — наш. Ми розробляємо литі форми — майстер-модель, варильні стапелі, лінію із збирання і потім віддаємо все це на аутсорс. Аутсорсингові компанії виробляють нам запчастини”, — розповідає Вахтанг.
Зараз інженери Pulsar Expo збирають автобуси в столиці Словаччини Братиславі. Для цього компанія орендує виробничі площі. Кількість осіб в команді розробників і збиральників засновники компанії не розголошують, як і вартість інвестицій. Вони лише назвали приблизну стартову ціну на базову версію автобуса: 100 тис дол.
Автобус-позашляховик Torsus Praetorian
Кількість сидінь: до 35 з ременями безпеки
Колісна формула: 4х4
Кліренс: 389 мм
Максимальна швидкість: 117 км/год
Двигун: 6-циліндровий дизельний потужністю 176 кВт, рівень викидів: “Євро-3” — “Єєвро-6”
Обсяг паливного бака: 100 л
Допустиме навантаження: 13 500 кг
Шасі: MAN
Коробка передач: MAN
Гальма: MAN
Оснащений лебідкою
Мінімальна ціна: 100 тис дол.
Компанія поки не має укладених угод на поставку свого автобуса, хоча є чимало запитів. Наприклад, одна нафтова компанія хоче придбати 70 таких машин.
Уряд Бангладеш готовий купити 105 автобусів і просить надати детальну документацію. Поки ці запити висять в повітрі, тому що нема відповідних виробничих потужностей для таких партій.
Pulsar Expo закінчує проведення сертифікації автобуса у ЄС за стандартом “Євро-6”. Залишилося отримати сертифікат на шасі. За оцінками Вахтанга, на це знадобиться три місяці. Після цього компанія зможе ставити автобус на облік у будь-якій країні Євросоюзу і будь-якій країні світу, яка визнає сертифікат ЄС.
