Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Полеміка

В. Ломей: Гаркот вже свободу мав. Вийшло так, що «Свобода» його «поімєла»

DSC_0868Трошки більше року знадобилося правоохоронцям і суддям, щоб привести до логічної розв’язки справу щодо сумнозвісного «чаювання» на 30 тисяч доларів США одного муніципального чиновника та двох депутатів міськради.

Нагадаємо, 9 жовтня 2012 року співробітники спецпідрозділу СБУ затримали на хабарі тодішнього директора департаменту містобудування та архітектури Івано–Франківського міськвиконкому Олега Гаркота, депутатів Івано–Франківської міської ради Романа Онуфріїва (фракція ВО «Свобода») та Володимира Балагуру (фракція «Наша Україна»). Щоправда, з усієї трійці на лаві підсудних опинився лише Олег Гаркот. Слідство встановило, що гроші в сумі 30 тисяч доларів США він вимагав від генерального директора однієї з будівельних фірм Віктора Ломея за вироблення містобудівних умов та обмежень для будівництва багатоквартирного будинку на земельній ділянці по вулиці Гетьмана Мазепи, 144, в місті Івано–Франківську. Ще один фігурант цієї справи – тоді депутат Івано–Франківської міської ради від фракції ВО «Свобода» Володимир Колковський, що, як пізніше з’ясувало слідство особисто сприяв «вирішенню» (звісно ж, за гроші) питання і особисто взяв у В.Ломея хабара в сумі 10 тисяч доларів США, на час «чаювання» перебував за межами України, проте давав «цінні вказівки» СМС-ками. Наразі він перебуває за гратами у Хорватії.

О. Гаркот чемно визнав свою вину, покаявся, проте уперто не видавав своїх спільників, взявши всю вину на себе. Відтак, затримані разом з ним депутати фігурували у справі лише як свідки. І це не зважаючи на той факт, що, скажімо, В.Балагура, як встановило слідство, передані потерпілим Віктором Ломеєм гроші отримував у підлеглого В.Колковського Петра Славенюка.
І ось… вирок. 5 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані із виконанням організаційно–розпорядчих чи адміністративно–господарських обов’язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки, з конфіскацією усього майна, яке є його власністю та з позбавленням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування, – прозвучало 29 жовтня у залі судових засідань. Оголошена суддею Дмитром Руденком міра покарання стала неприємним сюрпризом не лише для обвинуваченого О.Гаркота та його захисту, а й, здається, для сторони державного обвинувачення.

Адже буквально днем раніше представник обвинувачення, стверджуючи, що вину О.Гаркота у вчиненні вказаного злочину всебічно доведено, зокрема, показами свідків, потерпілого, результатами проведення експертиз, оперативно–технічних заходів тощо та й, зрештою, визнано самим обвинуваченим, наголошував, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному та всебічного сприяв проведенню слідства та з’ясуванню істини, має на утриманні трьох дітей, в тому числі двох неповнолітніх, та перестарілу матір, і при цьому є інвалідом ІІІ групи, попросив суд призначити екс–чиновнику покарання у вигляді штрафу в розмірі 29 412 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 500 004 гривні, з позбавленням його права обіймати посади, пов’язані з виконання організаційно–розпорядчих функцій, терміном на два роки та з конфіскацією майна, застосувавши таким чином положення статті 69 Кримінального кодексу України, яка передбачає призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом.

Між іншим, навіть ця, значно легша порівняно з передбаченою санкцією відповідної частини статті 368 Кримінального кодексу України Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна) міра покарання не задовольнила обвинуваченого та його захисника. Так, О. Гаркот у своїй промові в ході судових дебатів попросив суд не застосовувати щодо нього конфіскацію майна і зменшити суму штрафу до 200 тисяч гривень (нагадаємо, це навіть менше, ніж сума отриманого хабара, яка у гривневому еквіваленті перевищує 240 тисяч гривень). Захисник же екс-директора департаменту містобудування та архітектури Василь Притула взагалі зауважив, що змушений іти у внутрішній конфлікт з позицією свого підзахисного, оскільки вважає, що і 200 тисяч гривень для нього забагато. На думку адвоката, О. Гаркот вже достатньо покарав себе сам. Ну, наприклад, тим, що… особисто написав заяву на звільнення з роботи за власним бажанням
.
Варто зазначити, що озвучена вище позиція державного обвинувачення, м’яко кажучи, здивувала потерпілого Віктора Ломея, про що той особисто заявив, коментуючи перебіг процесу журналістам перед оголошенням вироку.
На його думку, застосування положень статті 69 КК України щодо О.Гаркота є неприпустимим, оскільки в даному випадку йдеться про цілу корупційну схему. «Сума, яку в мене вимагали ці корупціонери, – зазначив В.Ломей, – складає 100 тисяч доларів. Першу суму – 10 тисяч доларів в якості хабара отримав Колковський, що є в матеріалах справи». Відтак, – переконаний пан Ломей, – О.Гаркот – не єдиний, хто мав сидіти на лаві підсудних. «Мені дуже шкода Олега Гаркота, – зазначив він, спілкуючись з журналістами, – він хворий чоловік. Але він уперто не хоче вказувати усіх фігурантів цієї справи, які його направляли на цей шлях. Це інша ситуація. І коли прокурор заявляє, що його треба відпустити на свободу… Він вже на свободі був. Він вже свободу мав. Вийшло так, що «Свобода» його «поімєла». Інакше це не назвеш. Бо ж вони вже від нього на сьогоднішній день, я так розумію, відмовились, а він тепер пожинає плоди своїх трудів».
На фоні заяв обвинувачення і захисту оголошення вироку стало справжньою інтригою. Мало, хто вірив, що суддя візьме на себе відповідальність призначити покарання, суворіше, ніж те, що просив прокурор. Неначе підтримуючи інтригу, початок засідання, на якому мав бути виголошений вирок затримали більш, як на годину.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Зважаючи на велику кількість представників засобів масової інформації, зал № 10, в якому зазвичай відбувалися слухання даної справи, замінили на більший за кількістю місць 18–тий. При цьому задовго до початку засідання в прилеглих до залу коридорах, а також у дворику, звідки зазвичай забирають засуджених, почали гуртуватись співробітники міліції, при чому не тільки судової, а й представники міліції громадської безпеки.

Суд не знайшов пом’якшуючих обставин, достатніх для того, щоб застосувати до О.Гаркота вимоги статті 69 КК України. Натомість суддя Руденко зауважив, що корисливість і суспільна небезпечність вказаного злочину виключає можливість застосування щодо нього покарання, не пов’язаного з ізоляцією від суспільства.
Покарання у вигляді 5,5 років позбавлення волі прогриміло для колишнього муніципального чиновника, неначе грім посеред ясного неба. Адже ще кілька хвилин тому він був переконаний в тому, що покарання принаймні не буде суворішим, ніж те, що просив прокурор. Вірив він в це і тоді, коли, виголошуючи 28 жовтня останнє слово, стверджував, що щиро кається у скоєному, просив суд не карати його суворо і «при визначенні міри покарання знизити суму штрафу до мінімальної, а також не застосовувати конфіскацію майна». А тут…

Шокованому О.Гаркоту стало погано. Спочатку він закрив обличчя руками. Виглядало так, ніби він плакав. Тоді ж до нього підійшла дружина і обійняла. Ще за кілька хвилин екс–чиновник зомлів. Щоправда, потім прийшов до тями і мужньо дослухав вирок до кінця. Вже після виголошення вироку до будівлі суду з сиренами і мигавками під’їхала карета «швидкої»… Нагадаємо, 12 років тому О.Гаркоту було зроблено операцію на серці – встановлено штучний клапан, термін придатності якого вийшов три роки тому.

Суд також ухвалив рішення частково задовольнити цивільний позов потерпілого В. Ломея до О. Гаркота, змусивши останнього сплатити потерпілому 5,3 тисячі доларів США як відшкодування завданої матеріальної шкоди (решта 24,7 тисяч доларів від суми хабара долучено до справи як речові докази і буде повернуто В.Ломею) та 550 тисяч гривень моральної шкоди.
Ще однією сенсацією 29 жовтня стала зачитана суддею Дмитром Руденком ухвала. В ній суддя висловив припущення щодо можливої причетності до вказаного вище злочину депутата Івано–Франківської міськради Володимира Балагури, що, як було доведено у суді, особисто отримував гроші для О. Гаркота і підвозив останнього до місця злочину. Нагадаємо, при ньому та в його автомобілі було виявлено сліди спеціальної речовини, що нею було помічено гроші хабара. Зважаючи на це, суддя зобов’язав органи прокуратури здійснити перевірку причетності В. Балагури до вчинення вказаного злочину, внісши дану інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Як вже було зазначено, досі В. Балагура та Р. Онуфріїв, які були разом з О. Гаркотом під час сумнозвісного «чаювання», фігурували у справі лише як свідки.

Разом з тим, В.Ломей переконаний, що О. Гаркот, В. Балагура та Володимир Колковський – це лише виконавці злочинної схеми, в той час, як головним організатором вказаного протиправного задуму він вважає голову фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді Романа Онуфріїва. «Колковський є виконуючим. Ініціатор цього всього є – ви знаєте – славнозвісний Роман Онуфріїв, – зазначив пан Ломей в інтерв’ю, – Цього вони стараються сховати і лику його не показувати. Я не говорю, що він є обов’язково голова міської організації ВО «Свобода». Але так сталося. Чому партія «Свобода» мені п’ять разів знімала питання по оренді взагалі з сесії, поки Колковський не знайшов мені «вихід» – сказав: ми все знаємо, що тобі треба і будемо мішати в дотриманні твого права на отримання земельної ділянки?»
Тим не менш вироком О. Гаркоту В. Ломей задоволений і прямо заявив про це журналістам. Нам же лише залишається гадати, в чому ж полягає причина такого м’якого на фоні жорсткої принципової позиції суду ставлення до О. Гаркота з боку органів прокуратури та впертого непомічання ними інших фігурантів справи? Жалість? Людяність? Чи може щось більш матеріальне?…

Сергій Білий

Кількість переглядів: 157 

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.
Реклама

В. Ломей: Гаркот вже свободу мав. Вийшло так, що «Свобода» його «поімєла»

DSC_0868В. Ломей: Гаркот вже свободу мав. Вийшло так, що «Свобода» його «поімєла»

Трошки більше року знадобилося правоохоронцям і суддям, щоб привести до логічної розв’язки справу щодо сумнозвісного «чаювання» на 30 тисяч доларів США одного муніципального чиновника та двох депутатів міськради.

Трошки більше року знадобилося правоохоронцям і суддям, щоб привести до логічної розв’язки справу щодо сумнозвісного «чаювання» на 30 тисяч доларів США одного муніципального чиновника та двох депутатів міськради.

Нагадаємо, 9 жовтня 2012 року співробітники спецпідрозділу СБУ затримали на хабарі тодішнього директора департаменту містобудування та архітектури Івано–Франківського міськвиконкому Олега Гаркота, депутатів Івано–Франківської міської ради Романа Онуфріїва (фракція ВО «Свобода») та Володимира Балагуру (фракція «Наша Україна»). Щоправда, з усієї трійці на лаві підсудних опинився лише Олег Гаркот. Слідство встановило, що гроші в сумі 30 тисяч доларів США він вимагав від генерального директора однієї з будівельних фірм Віктора Ломея за вироблення містобудівних умов та обмежень для будівництва багатоквартирного будинку на земельній ділянці по вулиці Гетьмана Мазепи, 144, в місті Івано–Франківську. Ще один фігурант цієї справи – тоді депутат Івано–Франківської міської ради від фракції ВО «Свобода» Володимир Колковський, що, як пізніше з’ясувало слідство особисто сприяв «вирішенню» (звісно ж, за гроші) питання і особисто взяв у В.Ломея хабара в сумі 10 тисяч доларів США, на час «чаювання» перебував за межами України, проте давав «цінні вказівки» СМС-ками. Наразі він перебуває за гратами у Хорватії.

О. Гаркот чемно визнав свою вину, покаявся, проте уперто не видавав своїх спільників, взявши всю вину на себе. Відтак, затримані разом з ним депутати фігурували у справі лише як свідки. І це не зважаючи на той факт, що, скажімо, В.Балагура, як встановило слідство, передані потерпілим Віктором Ломеєм гроші отримував у підлеглого В.Колковського Петра Славенюка.
І ось… вирок. 5 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані із виконанням організаційно–розпорядчих чи адміністративно–господарських обов’язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки, з конфіскацією усього майна, яке є його власністю та з позбавленням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування, – прозвучало 29 жовтня у залі судових засідань. Оголошена суддею Дмитром Руденком міра покарання стала неприємним сюрпризом не лише для обвинуваченого О.Гаркота та його захисту, а й, здається, для сторони державного обвинувачення.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Адже буквально днем раніше представник обвинувачення, стверджуючи, що вину О.Гаркота у вчиненні вказаного злочину всебічно доведено, зокрема, показами свідків, потерпілого, результатами проведення експертиз, оперативно–технічних заходів тощо та й, зрештою, визнано самим обвинуваченим, наголошував, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному та всебічного сприяв проведенню слідства та з’ясуванню істини, має на утриманні трьох дітей, в тому числі двох неповнолітніх, та перестарілу матір, і при цьому є інвалідом ІІІ групи, попросив суд призначити екс–чиновнику покарання у вигляді штрафу в розмірі 29 412 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 500 004 гривні, з позбавленням його права обіймати посади, пов’язані з виконання організаційно–розпорядчих функцій, терміном на два роки та з конфіскацією майна, застосувавши таким чином положення статті 69 Кримінального кодексу України, яка передбачає призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом.

Між іншим, навіть ця, значно легша порівняно з передбаченою санкцією відповідної частини статті 368 Кримінального кодексу України Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна) міра покарання не задовольнила обвинуваченого та його захисника. Так, О. Гаркот у своїй промові в ході судових дебатів попросив суд не застосовувати щодо нього конфіскацію майна і зменшити суму штрафу до 200 тисяч гривень (нагадаємо, це навіть менше, ніж сума отриманого хабара, яка у гривневому еквіваленті перевищує 240 тисяч гривень). Захисник же екс-директора департаменту містобудування та архітектури Василь Притула взагалі зауважив, що змушений іти у внутрішній конфлікт з позицією свого підзахисного, оскільки вважає, що і 200 тисяч гривень для нього забагато. На думку адвоката, О. Гаркот вже достатньо покарав себе сам. Ну, наприклад, тим, що… особисто написав заяву на звільнення з роботи за власним бажанням
.
Варто зазначити, що озвучена вище позиція державного обвинувачення, м’яко кажучи, здивувала потерпілого Віктора Ломея, про що той особисто заявив, коментуючи перебіг процесу журналістам перед оголошенням вироку.
На його думку, застосування положень статті 69 КК України щодо О.Гаркота є неприпустимим, оскільки в даному випадку йдеться про цілу корупційну схему. «Сума, яку в мене вимагали ці корупціонери, – зазначив В.Ломей, – складає 100 тисяч доларів. Першу суму – 10 тисяч доларів в якості хабара отримав Колковський, що є в матеріалах справи». Відтак, – переконаний пан Ломей, – О.Гаркот – не єдиний, хто мав сидіти на лаві підсудних. «Мені дуже шкода Олега Гаркота, – зазначив він, спілкуючись з журналістами, – він хворий чоловік. Але він уперто не хоче вказувати усіх фігурантів цієї справи, які його направляли на цей шлях. Це інша ситуація. І коли прокурор заявляє, що його треба відпустити на свободу… Він вже на свободі був. Він вже свободу мав. Вийшло так, що «Свобода» його «поімєла». Інакше це не назвеш. Бо ж вони вже від нього на сьогоднішній день, я так розумію, відмовились, а він тепер пожинає плоди своїх трудів».
На фоні заяв обвинувачення і захисту оголошення вироку стало справжньою інтригою. Мало, хто вірив, що суддя візьме на себе відповідальність призначити покарання, суворіше, ніж те, що просив прокурор. Неначе підтримуючи інтригу, початок засідання, на якому мав бути виголошений вирок затримали більш, як на годину.

Зважаючи на велику кількість представників засобів масової інформації, зал № 10, в якому зазвичай відбувалися слухання даної справи, замінили на більший за кількістю місць 18–тий. При цьому задовго до початку засідання в прилеглих до залу коридорах, а також у дворику, звідки зазвичай забирають засуджених, почали гуртуватись співробітники міліції, при чому не тільки судової, а й представники міліції громадської безпеки.

Суд не знайшов пом’якшуючих обставин, достатніх для того, щоб застосувати до О.Гаркота вимоги статті 69 КК України. Натомість суддя Руденко зауважив, що корисливість і суспільна небезпечність вказаного злочину виключає можливість застосування щодо нього покарання, не пов’язаного з ізоляцією від суспільства.
Покарання у вигляді 5,5 років позбавлення волі прогриміло для колишнього муніципального чиновника, неначе грім посеред ясного неба. Адже ще кілька хвилин тому він був переконаний в тому, що покарання принаймні не буде суворішим, ніж те, що просив прокурор. Вірив він в це і тоді, коли, виголошуючи 28 жовтня останнє слово, стверджував, що щиро кається у скоєному, просив суд не карати його суворо і «при визначенні міри покарання знизити суму штрафу до мінімальної, а також не застосовувати конфіскацію майна». А тут…

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Шокованому О.Гаркоту стало погано. Спочатку він закрив обличчя руками. Виглядало так, ніби він плакав. Тоді ж до нього підійшла дружина і обійняла. Ще за кілька хвилин екс–чиновник зомлів. Щоправда, потім прийшов до тями і мужньо дослухав вирок до кінця. Вже після виголошення вироку до будівлі суду з сиренами і мигавками під’їхала карета «швидкої»… Нагадаємо, 12 років тому О.Гаркоту було зроблено операцію на серці – встановлено штучний клапан, термін придатності якого вийшов три роки тому.

Суд також ухвалив рішення частково задовольнити цивільний позов потерпілого В. Ломея до О. Гаркота, змусивши останнього сплатити потерпілому 5,3 тисячі доларів США як відшкодування завданої матеріальної шкоди (решта 24,7 тисяч доларів від суми хабара долучено до справи як речові докази і буде повернуто В.Ломею) та 550 тисяч гривень моральної шкоди.
Ще однією сенсацією 29 жовтня стала зачитана суддею Дмитром Руденком ухвала. В ній суддя висловив припущення щодо можливої причетності до вказаного вище злочину депутата Івано–Франківської міськради Володимира Балагури, що, як було доведено у суді, особисто отримував гроші для О. Гаркота і підвозив останнього до місця злочину. Нагадаємо, при ньому та в його автомобілі було виявлено сліди спеціальної речовини, що нею було помічено гроші хабара. Зважаючи на це, суддя зобов’язав органи прокуратури здійснити перевірку причетності В. Балагури до вчинення вказаного злочину, внісши дану інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вже було зазначено, досі В. Балагура та Р. Онуфріїв, які були разом з О. Гаркотом під час сумнозвісного «чаювання», фігурували у справі лише як свідки.

Разом з тим, В.Ломей переконаний, що О. Гаркот, В. Балагура та Володимир Колковський – це лише виконавці злочинної схеми, в той час, як головним організатором вказаного протиправного задуму він вважає голову фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді Романа Онуфріїва. «Колковський є виконуючим. Ініціатор цього всього є – ви знаєте – славнозвісний Роман Онуфріїв, – зазначив пан Ломей в інтерв’ю, – Цього вони стараються сховати і лику його не показувати. Я не говорю, що він є обов’язково голова міської організації ВО «Свобода». Але так сталося. Чому партія «Свобода» мені п’ять разів знімала питання по оренді взагалі з сесії, поки Колковський не знайшов мені «вихід» – сказав: ми все знаємо, що тобі треба і будемо мішати в дотриманні твого права на отримання земельної ділянки?»
Тим не менш вироком О. Гаркоту В. Ломей задоволений і прямо заявив про це журналістам. Нам же лише залишається гадати, в чому ж полягає причина такого м’якого на фоні жорсткої принципової позиції суду ставлення до О. Гаркота з боку органів прокуратури та впертого непомічання ними інших фігурантів справи? Жалість? Людяність? Чи може щось більш матеріальне?…

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Сергій Білий

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності